fbpx
Життєві історії
Зараз в нашій сім’ї йдуть розмови про те, що батьки заберуть собі в квартиру бабусю, допоможуть мені зробити в її квартирі ремонт і відселять мене з дитиною туди. Я дуже рада, а моя сестра вважає, що це несправедливо

Мені 30 років, у мене є старша сестра Вікторія, з якою ми ніяк не можемо порозумітися. Я дуже хотіла б мати близькі стосунки з сестрою, дружити з нею, тим більше, що різниця у віці у нас невелика, менше двох років. Але от не складається у нас! Вона тільки й робить усе життя, що ображається на мене, з дитинства! Вона вважає, що люблять і допомагають завжди мені, а не їй.

В якісь мірі вона має рацію, просто у нас з нею різні обставини. У мене маленька дитина, і чоловіка немає, на жаль. А сестра одна, живе для себе! Так, вона платить щомісяця кредит за квартиру, багато працює. І ображається, що батьки допомагають не їй, а мені. Але я хіба в чомусь перед нею винна?

У сестри купа дрібних дитячих образ на батьків, хоча ставилися до сестрам завжди однаково, любили і виховували обох. Дарували подарунки, возили на море, ходили на дитячі ранки і до Віки, і до мене.

Віка згадує якісь дрібниці. Як я зеленку розлила на диван, а вона винною вийшла наприклад. Ну так, було таке – двадцять сім років тому! Вона все життя це пам’ятає! Потім ще випадок був – їй ляльку подарували на день народження, я захотіла нею погратися, батьки дали її мені, а я зламала. Я навіть не пам’ятаю цього, мені трьох років не було тоді! Вона до цих пір ображена за цю ляльку – на мене.

Віка закінчила університет, пішла на роботу і з’їхала з дому. Спочатку знімала кімнату з подругою, потім накопичила перший внесок і взяла в кредит квартиру в новобудові. Маленьку однокімнатну, але свою.

Останні роки сестра працює на двох роботах, намагається виплатити свою іпотеку швидше. Кожну зайву копійку несе в банк. Батьки їй принципово не допомагають. Мама образилася на її демонстративний виїзд з дому в двадцять два роки під гаслом – я всього досягну сама, без вашої допомоги. Мама каже – ну нехай пробує! Її з дому ніхто не гнав, місце де жити було, у батьків трикімнатна квартира.

У мене доля склалася по-іншому. П’ять років тому я вийшла заміж і народила дитину, майже відразу ж розлучилася і повернулася з малюком до батьків. Батьки допомагають мені по повній. Перший час взагалі повністю взяли мене з дитиною на своє утримання. Зараз я вийшла на роботу, але заробляю небагато, тому батьки продовжують допомагати.

А зараз йдуть розмови про те, що батьки заберуть собі в квартиру бабусю, допоможуть мені зробити в її квартирі ремонт і відселять мене з дитиною туди. Поруч з тією квартирою хороша школа повного дня – якраз те, що треба.

Сестрі про це я навіть говорити не хочу. Це взагалі буде кінцем всіх стосунків. Не тільки з батьками, але і зі мною! Вона такого просто не зрозуміє.

Але я вважаю, що Вікторія не права. Батьки допомагають мені, тому що в даний момент часу мені це потрібніше. Вважаю, що це справедливо і сестрі нема за що ображатися.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page