Ми з чоловіком живемо вже 5 років, і весь цей час ми збирали гроші на власну квартиру. Ну як, ми, точніше – чоловік, він один працює і заробляє, а я сиджу вдома і дбаю про затишок. У Артема гарна, високооплачувана робота, то ж я можу дозволити собі сидіти вдома.
Я вже придивилася для нас гарну двокімнатну квартиру, площею сімдесят квадратів, з великою кухнею і просторою залою. Я вже уявляла, який ремонт ми там зробимо і які меблі купимо.
Але нещодавно я зрозуміла, що моїм планам збутися не судилося. Замість того, щоб купити для нас двокімнатну квартиру, чоловік вирішив купувати дві однокімнатні: одну нам, а іншу – своїй молодшій сестрі.
Сам Артем думає, що я не знаю про його плани, тому поки мовчить. Але я ж не сліпа, і не глуха. Я знала, що він це рано чи пізно зробить. До певного часу я не втручалася. Знала, що він їздить до своєї матері радитися, обговорювати варіанти, а не каву пити з тістечками.
У нього в телефоні я знаходила вкладки з сайтами агентств нерухомості, пошукові запити. Були дзвінки, на які він не відповідав, або телефонував, йдучи з дому. А коли настав час покупки, Артем мені сказав, що придбав дві квартири, одну для сестри. Пояснив, що по іншому він вчинити не зміг.
А я не дуже розумію, чому чоловік вважає, що він має борг перед своєю родиною. Все, що дала сім’я мого чоловіка йому – це гарну освіту. Зі студентських років він підробляв, з першою серйозною зарплати став робити накопичення, перекладав їх у валюту.
Після весілля ми знімали квартиру, бо чоловік збирав гроші. І тепер, коли є необхідна сума на квартиру нашої мрії, ми маємо поділитися з сестрою. Ну от як так можна?
Артем мені пояснив все так: «Сестра – це особлива категорія. Ми з сестрою різні. Я зібраний, відповідальний, цілеспрямований. А вона – легковажна, повітряна. З одним хлопцем квартиру знімала, потім з іншим. Кута свого немає, дітей завести ніде. Жінка в 26 років хоче сім’ю, своє гніздечко, затишок створювати. Але на знімній квартирі не розгуляєшся.
Я почав відкладати гроші давно. Зрозумів, що витрачати їх на клуби і шмотки – нерозумно. Сестрі сказав, про свій план давно, ще до одруження. Вона, розлучившись з хлопцем, стала жити у мами, збирала. Та й мама дещо продала з прикрас, додала кілька тисяч гривень. Спільними зусиллями ми зібрали на невелику квартирку в новобудові. Оформили на маму, вирішив, що так буде справедливо.
Своєму придбання я радий. Не зміг би відпочивати з дружиною на курорті, чи розкошувати в двокімнатній квартирі, знаючи, що моїй рідній сестрі ніде жити.
А тобі нема на що ображатися, і хвилюватися нема про що. Я тебе люблю і готовий повністю забезпечувати. Трошки відпочину і будемо думати про більше житло для наших майбутніх дітей».
Після його слів я вже й не знаю, що думати. З однієї сторони – він витратив наші спільні гроші на свою сім’ю, а з іншої – може те, що він не кинув сестру напризволяще, дозволяє мені сподівається, що і мене він не кине в складній життєвій ситуації.
Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.
