Вночі перед під’їздом на асфальті з’явився напис «Зайка, я люблю тебе!».
Всі шістдесят жінок під’їзду Зайкового віку (від десяти до 60 років) в цей ранок виглядали загадковіше чорних дір космосу. По обличчю кожної читалася абсолютна впевненість, що послання адресоване саме їй.
– Як це зворушливо, – розчулилася одна з жінок. – Справжній чоловік і романтик зростає. Я думала таких зараз не існує.
– І не кажіть, – підхопила інша. – І тільки одна єдина знає, що це написано тільки для неї.
– Вже вона точно знає! – залилася рум’янцем перша. – Але не розповість нікому.
– То моїй Машці писали, – зауважив мигцем батько однієї з гіпотетичних зайчиків.
– Ну-ну. Помилок немає! – заперечили жінки.
– Ну так і почерк рівний, – підтвердив вражений батько.
Читайте також: Просто виберіть місяць свого народження і читайте вaжлuву інформацію від Олени Кyрилової!
Так, слово за слово, розгорівся конфлікт поколінь і соціальних верств. З мордобoєм, мaтoм і розірваними бусиками. Ще приїхав наряд поліції помилувався з півгодини на побoїще зайчиків під’їзду і тільки потім розтягнув усіх.
З ранку напис змінився. Хтось уточнив дані і тепер напис був більш конкретної «Зайка з 6-го поверху, я люблю тебе». Зайчики з інших поверхів відчувалися до крайності ображеними в найкращих почуттях.
– Це ж треба такий свoлотою бути, – повідомила екс-зайка років сорока з п’ятого поверху. – Розмальовувати – воно розуму багато не треба. Подарував би квітів чи що.
– І не кажіть, – підтримала ще одна розвінчана, з роздряпаним ще вчора в ім’я романтики, обличчям. – Взяв би, та розмітку зробив замість цих каракуль. Раз вже фарби багато.
Зайки з шостого поверху зверхньо поглядали на всіх і мрійливо дивилися вглиб себе. Цю мрійливу задумку не оцінив чоловік однієї з зайчиків. Він хотів було нарікати дружині на негідну поведінку, задля більшого задоволення всіх інших зайчиків під’їзду.
На наступний день напис зафарбували і на білому тлі чорною фарбою з’явилося «Перепрошую, помилка. З п’ятого поверху зайка! Люблю тебе.”
З шостої ранку почали підтягуватися глядачі з сусідніх під’їздів. І не дарма. Рівно о сьомій, біля під’їзду, марно ображена жінка з шостого поверху надавала ляпасів своєму нестриманиму чоловікові за те, що він кoзел ревнивий. Чоловік винувато сопів і з ненавистю поглядав на літери на асфальті. Жінці аплодували всі інші жінки двору, вкладаючи всі свої образи на супутників життя в овації. Чоловіки співчували жестами, але сказати щось вголос не наважувалися.
– Бач, як під монастир підвів всіх, – зітхнув якийсь чоловік років п’ятдесяти. – Ні щоб по секрету на вушко сказати коханці своїй. Так ні – треба народ баламутити.
– А ти своїй на вушко кожен день говори – вона і не збаламутиться, – буркотіла сусідка.
– А мені, припустимо, ніхто не говорить нічого вже років двадцять п’ять – і нічого. Наче ще не пoмер, – винувато пробурмотів мужик.
– Ото ж бо й воно, – похитала головою жінка і повернулася до видовища.
– На п’ятому незаміжніх жінок немає! – раптом вигукнув один з чоловіків.
– А що ж в заміжню закохатися не можна вже нікому? – розлютувалася жінки п’ятого поверху. – Пикою не вийшли, чи що? Що ти мовчиш, а? Твою дружину потворою обзивають, а ти? Так і будеш стояти?
Знову приїхав наряд поліції, викликав підмогу і вже трьома екіпажами вони реготали і ставили ставки. Після всього розняли забіяк і оформили три адміністративних порушення за бійку.
Вранці на асфальті красувалося «А чого всі ці курки тут квокчуть? Зайка мій – чоловік з п’ятого поверху. Люблю тебе, зайка! ».
Чоловік з третього поверху прочитав це все, ахнув, відразу викликав поліцію і чотири екіпажі «Швидкої допомоги».
– Навіщо вам чотири? – допитувалася диспетчер. – Що у вас відбувається там?
– У нас на п’ятому чотири зайчика живуть! – незграбно пояснював. – І все одружені. Так що покваптеся – постраждалі ось-ось будуть.
– Ах ти кoбeлiнo! – закричали на п’ятому поверсі і пролунав шум побутової сварки з рyкoпpuкладством і псуванням майна.
– Алло! – закричали всі жителі під’їзду з двору. – Нечесно так. Спускайтеся вниз – щоб усі бачили.
– Зараз, – вийшла на балкон п’ятого поверху жінка в бігудях. – Швидкій там не загороджує дорогу.
Санітари пронесли двох постраждалих. Ще один зайка вийшов сам, гордо оглянув присутніх, пригладив різко посивіле волосся, проводив заплилим оком обидві карети «Швидкої допомоги» і сказав:
– Слабаки! Ганчірки!
Після чого посміхнувся беззубим ротом і втратив свідомість.
– Еее. Громадяни – захвилювався натовп. – А де четвертий? Може треба йому на допомогу йти? Може двері вибuти і відняти непритомного у цій фурії?
– Що за збори тут? – вийшов останній з зайчиків з під’їзду. – Робити вам всім нічого?
Натовп ахнув – чоловік був чисто поголений, причесаний, одягнений в свіжу сорочку і взагалі – чудовий як належить в загсі нареченому.
За чоловіком вийшла його дружина, поправила демонстративно чоловікові зачіску і сліпуче посміхнулася сусідам.
– Вєра, ти чого? Байдужа якась? – ахнули жінки.
– Чого це? – здивувалася Вєрка. – Це ж я писала. Своєму. Люблю його – ось і дай, думаю, напишу. А не можна хіба?
– Ось ти скажи – ти нормальна? !! – заверещали сусіди.
– Нормальна, звичайно – знизала плечима Вєрка. – А ви?
