fbpx
Життєві історії
З моїм чоловіком мене познайомила моя мама. Незважаючи на десятирічну різницю у віці, ми почали зустрічатися і жити разом. У Ігоря була велика простора квартира в центрі міста. Єдине, що мене бентежило, він жив з мамою. А зараз до нас переїхав ще й його брат

Цього літа я не збиралася їхати відпочивати, але в ситуації, яка склалася в моїй сім’ї, я вирішила, що мені треба взяти паузу і подумати, що робити далі. Я взяла відпустку і полетіла на море. Сама. А коли повернуся, маю прийняти рішення.

З моїм майбутнім чоловіком мене познайомила моя мама. Повернувшись якось додому з відрядження, вона розповіла, що зустріла дуже порядного і серйозного чоловіка. Мама відразу вирішила нас познайомити. У мене не було серйозних відносин з чоловіками, і я вирішила довіритися вибору мами.

Мені Ігор відразу сподобався. Незважаючи на десятирічну різницю у віці, ми почали зустрічатися і жити разом. У чоловіка була велика простора квартира в центрі міста.

Єдине, що мене бентежило, він жив з мамою. Я погодилася на такі умови, тим більше що постійно була на роботі, а на вихідні ми їздили в село до моїх батьків. Свекруха повністю виконувала всю хатню роботу і мене це влаштовувало. Хоча, в глибині душі, я хотіла жити окремо.

У той же час, мені не дуже подобалося, що мій чоловік приділяє досить багато часу, допомагаючи своєму братові і племінниці, які живуть в окремій квартирі на сусідній вулиці. Ігор зі своїм братом виросли без батька. І мій чоловік замінив батька своєму молодшому братові.

Це дуже навіть добре, що він такий відповідальний і серйозний у мене чоловік. Але у брата вже своя сім’я, дитина і потрібно бути більш самостійним. Та й дружина його доволі специфічна, невихована особа. Вона ніколи не приховувала своєї думки про мене і нашу свекруху.

Ми з чоловіком прожили десять років. Живемо ми добре, але у нас постійно виникають непорозуміння через його брата. У нас немає дітей. Я перший час дуже любила племінницю чоловіка, допомагала їм, а потім зрозуміла, що мені це набридло. Вони – невдячні люди. Згодом, я перестала взагалі з ними спілкуватися.

Коли моя свекруха кличе їх в гості, я йду з квартири: гуляю по вулицях або їду до своїх батьків. Чому я повинна спілкуватися з ними? Допомагати їм? Так зручно свекрусі? Чому я повинна слухати неприємні шпильки на свою адресу з боку її другої невістки? Ця сім’я для мене стала неприємною і брехливою.

Як виявилося, це не всі мінуси мого життя в одній квартирі зі свекрухою. Брат мого чоловіка нещодавно пішов від дружини і вирішив переїхати до нас в квартиру. Я свого чоловіка поставила перед фактом, або нехай він іде, або піду я. До речі, свекруха стала на бік свого сина і приготувала йому кімнату.

Я втомилася жити в цій родині. Переїхати до моїх батьків незручно, так як у мене і чоловіка тут робота. Чоловік не хоче мене образити, але і брата йому шкода. Ігор дуже добра людина, і він не розуміє, що потакаючи у всьому своєму братові, він лише робить гірше для нього.

На жаль, коли я повернуся, швидше за все мені потрібно буде шукати знімне житло і переїжджати. Буде складно, а чоловікові і подвійно. Але, а що мені залишається? Жити з свекрухою і з братом я не хочу. Але і залишати квартиру, в яку ми 10 років вкладали гроші, теж не хочеться.

Фото ілюстративне – wallhere.

facebook