– Ми обидві в нашому будинку не помістимося, треба щось вирішувати, мамо, – каже мені старша донька.
Вона проти того, щоб моя молодша донька теж з нею жила. Дві сестри помиритися не можуть, хоча будинок великий і всім місця мало б вистачити.
Я хотіла як краще, тому за свої заробітчанські гроші я збудувала великий будинок, в якому всі могли б поміститися, але доньки жити разом не хочуть.
Я заробітчанка, і поїхала я заради дітей на заробітки. Але їм скільки дітям не дай – все мало! Шкода, що я зрозуміла цю істину занадто пізно. І тепер я просто не знаю, що робити, на чию сторону стати.
На заробітки я поїхала тому, що хотіла забезпечити дітям краще майбутнє. Всі зароблені гроші я вкладала в будинок, який вийшов доволі великим.
Додому приїжджаю лише раз на рік, посиджу тиждень-два, і назад на роботу. Тому я до кінця не розуміла, що коїться у мене вдома.
З Іспанії я з доньками говорила по телефону, але так, спитати як справи, та й на тому все. Але нещодавно дві мої доньки наполягли на тому, щоб я терміново додому їхала, бо треба вирішити одне дуже важливе питання, а вони ніяк між собою не можуть дійти згоди.
Особливо на моєму приїзді наполягає старша донька, яка вважає, що з нею вчинили несправедливо, і хоче щоб я відновила справедливість, адже мова йде про мій будинок.
Справа в тому, що молодша дочка кілька місяців тому вийшла заміж, і старша вирішила, що я маю їх поділити зараз, щоб вони розуміли що кому належить.
Дочок своїх я люблю однаково, і працюю я теж заради них, бо скільки мені одній треба? Будинок у мене був, город теж, тож я б якось прожила. Але я усвідомлювала, що доньки підростають, тому мені треба щось їм дати. Хотілося б їх насамперед житлом забезпечити, а далі вже як вийде.
Коли я їхала 7 років тому, якраз вийшла заміж старша дочка. Зятя вона привела до нас додому.
Молодша тоді в місті вчилася, там і жила. А коли закінчила навчання, додому теж повернулася і жила з сестрою.
А цього року теж розписалася з хлопцем, і привела його в наш будинок. З цього і почалися наші проблеми.
Я собі планувала, що з часом я донькам своїм куплю дві однакові квартири, а сама житиму в будинку. Проте, такої суми у мене поки-що немає, і я думала, що якийсь час дівчата мої разом поживуть, там і дві сім’ї помістяться.
Та такий план не сподобався моїй старшій дочці і її чоловікові. Вони були проти того, щоб молодша зятя додому приводила, на цьому грунті і почалися непорозуміння.
Старша донька скаржиться, що вони з чоловіком 7 років господарювали, а молодшої чоловік на все готове прийде.
А молодша в свою чергу мені телефонує і жаліється на старшу сестру, що вона розпоряджається нашим спільним майном.
Довелося мені брати відпустку і таки їхати додому, щоб розібратися, що й до чого.
Поговорила я з обома дочками і зрозуміла, що нічого доброго не буде, якщо вони обидві залишаться тут. А грошей на дві квартири я не маю, на даний момент можу купити тільки одну.
– Давайте, я старшій спочатку житло куплю, а молодша вдома лишиться, – пропоную.
Але молодша так не захотіла, каже, сестра вже тут господарює, то хай в будинку і залишається, а квартиру їй спочатку треба купити.
Старша на таке не погоджується, каже, що так буде нечесно.
І зараз обидві дочки хочуть, щоб я їм по квартирі купила, хоча добре розуміють, що на даний момент у мене немає такої змоги.
Та діти і тут знайшли вихід – вони хочуть, щоб я будинок продала, тоді вистачить на дві квартири.
Будинок я продавати не хочу, бо де ж я буду жити, коли повернуся додому, але і іншого виходу я не бачу.
А яка ваша думка, як правильно поділити дочок, щоб вони не ображалися одна на одну?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
