fbpx
Breaking News
Тетяну чоловік нiкoли й не кoхaв, одружився, бо вона чекала дитину. Додому повертався пізно, їв і вкладався спати. Але одного дня Таня не втpимaлаcя і зателефонувала свекрусі. Коли та взяла телефон, не очікувала тaкoго почути
Коли Саша уже чітко бачив вогні рідного села, йому здалося що хтось іде. Підійшовши ближче, отетерів. На зустріч йому йшла дівчина, з якою Саша зустрічався п’ять років тому. – А знаєш Саша, у мене є син. Він на тебе схожий, – сказала і знuкла. А зранку в селі був пoxорон – хoвали саме ту дівчину, Олену, яку Саша зустрів напередодні. Хлопець був шoкований
Коли Михайлу запропонували поїхати на заробітки на кілька місяців, він навіть не роздумував. Дружині пообіцяв надіслати телеграму. Та замість неї прийшла сyмна звістка – нe стaло в дорозі чоловіка. Минуло 3 місяці і одного разу серед ночі пролунав дзвінок у двері. На порозі стояв Михайло
Молитва до Бога, за щастя в сім’ї. Пpoмoвте її хoч раз і свapки та проблеми підуть з вaшого дому назавжди
– Твій чоловік кoханку зaвів! І це ключик від її квартири! – твердили мої колеги по роботі. Я випадково у чоловіка в кишені знайшла ключі і тепер цей факт не дає мені спокою
Життєві історії
“Їла пшоняну кашу, і брехала дочці, що доїдаю смажену курку і запиваю її апельсиновим соком. Гiрку долю дуже маю, та бoюся їй сказати всю праду. Не дай Бог їй дізнатися!” Але сусіди не хочуть мовчати

“Їла пшоняну кашу, і брехала дочці, що доїдаю смажену курку і запиваю її апельсиновим соком. Гiрку долю дуже маю, та бoюся їй сказати всю праду. Не дай Бог їй дізнатися!” Але сусіди не хочуть мовчати

Сусіди мені кажуть, щоб я з дочки зажадала законні аліменти, а я краще голодувати буду, але в суд на рідну дитину ніколи не подам.

Начебто і не була ніколи моя Аня жаднюгою. Маленька навіть шоколадкою зі мною завжди ділилася, та й після інституту завжди мені грошики «підкидала».

«На, мамусю, купи собі хустку або тапочки нові», «От тобі, мамусю, на солоденьке».

Читайте також: Бабуся завжди їла це ввечері, перед тим, як лягти у ліжко, і мене вчила! Сусіди лише у неї брали цей рецепт! Мені вже усі подруги заздрять! А сeкрет у тому, що запuвати його потрібно оcь чим!

Від грошей її я відмовлялася, тому як сама ще працювала, і прогодувати себе цілком змогла. Але все змінилося в моєму житті, після того, як я вийшла на пенсію.

Протягом останніх п’яти років вахтером в школі сиділа, та ще й підлогу мила. Втомлювалася, звичайно, але хоч грошей на таблетки вистачало. А як на моє місце взяли іншу, молодшу, то стала просто виживати на пенсію. З них половина на комуналку йде, взимку і того більше.

Моя основна їжа – це каші, супчики на воді (варю їх на два дні), та молочко іноді купую. На такому харчуванні довго не протягнеш.

Я вже не кажу про засоби гiгієни, різні там дрібниці і лiки. Що прописав мені лiкар в минулому році, просто не купую. Не лiкуюся. Тому що банально нема на що! Купити тaблетки і сидіти без хліба?

Дочка моя теж в тому році другий раз вийшла заміж і поїхала з новим чоловіком в столицю. Надсилала фотографії, машину вони купили, квартиру в іпотеку взяли. Ось в Туреччину їздили.

Дочка мене питає про здоров’я, що смачненького готую.

Я їй весь час брехала, що все добре, що все у мене є. Брехала, що ось курку смажену їм, сік апельсиновий п’ю. Хоча я вже давно забула як виглядає і курка і сік.

Я брехала, а вона вірила. Хоча вона прекрасно знає, яка у мене пенсія, і які в магазині ціни.

А недавно не витримала, і відкритим текстом попросила у дочки трохи грошей. Хотіла хоч овочів купити, щось на зиму заморозити, та останні шльопанці порвалися ще, як на зло.

Дочка на моє прохання, ласкаво прощебетала: «Звичайно, матуся». А на наступний день мені на картку прийшли 100 гривень. Допомога доньки.

Я хотіла вже назад їй відіслати, та не знаю як це робити через інтернет. Вона ввечері потім зателефонувала, запитала мене про гроші, чи отримала я їх? Я подякувала. Поклала трубку, а потім розревілася, як дyрна.

Так, у них там в цій столиці чашка кави стільки коштує! А вона єдиний раз, коли мати попросила про допомогу, дала мені ці нещасні 100 гривень.

Тепер я зареклася. що більше не буду благати її про гроші. Додумається матері допомогти, сама вишле, А ні, так ні. Буду далі брехати про вигадане м’ясо, яке я їм кожен день.

Я брехала, щоб її не засмучувати, а вийшло он воно як. Вона може і справді думає, що в провінції у нас тут все даром, і тільки в столиці ціни високі. Давно вдома не була вона, давно до матері в холодильник не заглядала.

Related Post