Практично з самого початку я зрозуміла, що мама мого чоловіка мене незлюбила. Але я вирішила, що з часом я зможу виправити цю ситуацію в кращу сторону.
Я розлучена, у мене від першого шлюбу є дитина, до того ж, Назар молодший за мене на п’ять років. Тому і не дивно, що свекруха не в захваті від мене.
На її любов я звичайно не розраховувала, до того ж, при знайомстві вона мені здалася хорошою людиною. Тим більше, жити ми збиралися окремо, у квартирі Назара.
Спочатку все йшло справді добре, ми скромно розписалися без пишного весілля. Увечері було невелике застілля для своїх. А потім потекло звичне, але вже сімейне життя. Тепер ми жили втрьох, із синочком Олександром та Назаром. Син навіть іноді став називати чоловіка татом.
Приблизно через рік почалися проблеми. Молодша сестра чоловіка Інна вийшла заміж. Незабаром у пари народилася дитина. При тому що самі батьки ніде не працювали. Інна щось зрозуміло чому, а ось Сергій, її чоловік, просто не хотів. При чому він завжди знаходив собі виправдання.
Якось зателефонувала нам свекруха і попросила трохи грошей. Чоловік глянув на мене – я згідно кивнула, як матері не допомогти. Увечері вона прийшла до нас по гроші і чоловік віддав їй майже всю зарплату.
Я промовчала, через тиждень очікувалася зарплата у мене, обіцяли премію, нам мало статися вистачити. Але коли я запитала Назара, що саме знадобилося раптом купити свекрусі, що вона так швидко прибігла, треба сказати вона сама працювала, отримувала непогану зарплату, грошей ніколи не просила, чоловік почервонів і відвернувся.
Минув місяць, грошей нам так ніхто й не повернув. Чоловік уперто мовчав. Гаразд, подумала я, не така вже й велика сума, щоб із-за неї починати непорозуміння. Але настав новий місяць, свекруха вже була тут, і знову просила грошей! Не дивлячись на мене чоловік дав матері грошей, майже більше половини зарплати, хоча вона ще попередній борг не повернула.
Наставали холоди, нам треба було оновлювати одяг, купили ми дитині куртку, чобітки, мені черевики і кілька разів сходили в магазин, на цьому гроші чоловіка закінчилися. Він сам залишився без обновок, теплі речі мали вже бувалий вигляд, але що ми могли зробити.
Я все заспокоювала, що скоро сама отримаю гроші, але моя зарплата розлетілася ще швидше: прийшли комунальні платежі, інтернет. Купила собі куртку на осінь, і залишився дріб’язок.
Коли я знову завела розмову про борг, чоловік відрізав, мовляв, витрачати треба менше, тоді на все вистачатиме. Чергову зарплату чоловіка я спланувала наперед на місяць вперед. Щоб нічого зайвого не витратити, щоб нам нарешті вистачило.
Але ситуація знову повторилася, у день зарплати на порозі з’явилася свекруха з милою усмішкою.
Я не розуміла, що відбувається, на що свекруха постійно зичить у нас гроші і не віддає. Від безвиході я набрала подругу, вона жила по сусідству з його сестрою Інною.
Виявилося, що Інна з чоловіком і дитиною живуть на гроші її матері. А оскільки своїх грошей не так багато, вона їх бере у нас, ми ж не відмовляємо. А ще, сусідка мені розповіла, що до Інни щодня няня приходить, допомагає їй з дитиною.
Мені в голові все це не укладалося – зовиця не працює, сидить вдома, а ми їй няню оплачуємо, при цьому працюючи зранку до вечора на півтори ставки, обходитися без нянь, і економити кожну копійку. Стало прикро, я аж схлипнула.
Наступного дня попросилася я в гості до Інни, наплела, що давно не бачилися, дитині гостинець купила, він погодився.
Прийшли. І застали картину маслом: няня бавить дитину, Інна лежить перед телевізором і їсть горішки, а чоловік її попиває пивко сидячи за комп’ютером.
Посиділи попили чай, вручили конструктор для дитини та пішли.
Наступного дня моя вірна Інна повідомила, що до них ще приходить хатня робітниця тричі на тиждень! І що їдять вони їжу з кулінарії, готові салати, напівфабрикати та інше, витрачаючи на це наші гроші.
Якось я повернулася раніше додому і почула як чоловік розмовляє з сестрою по телефону, він буквально кричав їй, що так більше не можна. Що чоловік її цілком може знайти роботу, а сама вона обійтись без прибиральниці та няньки. Зварити суп і посмажити котлети, це не вагони розвантажувати.
Коли він зрозумів, що я все чула, почав виправдовуватися:
– Розумієш, я завжди її оберігав, як батька не стало, адже вона моя молодша сестра. Але зараз мені набридло, бачу як ти стараєшся, рахуєш копійки і ходиш у старих речах, синові майже нічого не купуємо. Сьогодні ж поговорю з мамою.
Я обійняла чоловіка, а виявилося він може відстояти інтереси сім’ї за необхідності! І знаєте, більше до нас свекруха по гроші не приходила. Сергій влаштувався на роботу, трохи поплакавши і поскаржившись на долю, Інна відрізалася від послуг хатньої робітниці та няні. Ми стали бачитися частіше – я навчила її варити смачний борщ та пекти пироги. Не відразу, потихеньку Інна стала гарною господинею.
Найменше я люблю сімейні непорозуміння, дякувати Богові тепер у нас все налагодилося.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
