А я ж ще Ольгу критикувала, уявляєш? Кажу, не можна ж жити так, як ти живеш, ти вже звикла так – від зарплати до зарплати, витрачати все до останньої копійки і залишатися зовсім без грошей.
Ще й щоразу саме себе з чоловіком в приклад їй ставила, розповідала часто, що ми економимо на всього, відкладаємо гроші для своїх дітей, їм на життя, щоб в майбутньому краще було, це ж гарний старт в житті, щоб будувати гарне майбутнє.
І ми з чоловіком завжди спокійні, бо знаємо, що у нас, в разі чого, є відкладені гроші на майбутнє і ми не будемо в неприємній ситуації.
А виявляється, нічого у нас немає. Я навіть й не думала, що все у нас так.
Ні-чо-го абсолютно не залишилося!
І все через мого власного чоловіка, – засмучено розповідала мені моя сусідка Олена.
У Олени і її чоловіка Данила є двоє дітей десяти і восьми років.
Відтоді, як народилася в їх сім’ї їх старша донечка, Олена сама не працює.
Весь свій час вона просто віддає своїм дітям, експериментує на кухні, пробує себе в різних хобі.
То шити речі якісь пробувала на продаж, то пекти торти, то фотографувати, то ще якийсь підробіток шукала.
З іншої сторони – фінансової необхідності особливої виходити на роботу у Олени зовсім зараз немає: її чоловік в останні кілька років непогано заробляє і сам добре справляється з забезпеченням своєї сім’ї.
Грошей їм вистачає не тільки на найнеобхідніше в житті, але й на все інше, щоб жити радісно та щасливо, як і всі сім’ї середнього класу.
Втім, «зайве» Олена намагається не витрачати – домовилася з Данилом, що певну суму вони щомісяця будуть відкладати на рахунок, відкриють депозит. Це теж у неї своєрідне хобі – ощадливе ведення господарства і дружині це вдається непогано. Всякі там знижки, купони, акції, хитрості біля плити, вона завжди вміє з мінімуму продуктів приготувати першу страву, другу і третю.
– Гроші завжди знадобляться нам в майбутньому, їх багато не буває! – міркувала сама Олена останні роки.
Гроші лежали на рахунку у її чоловіка.
І дружина була впевнена, що там вже повинна бути досить таки велика сума.
Тому, коли всі сиділи в дома і в країні була непроста ситуація, Олена завжди була спокійна в усьому, адже знала, що гроші в них є і на чималий період точно їх вистачить.
– Данилу своєму ще якраз кажу – я Ольгу бачила, ну, сестру свою двоюрідну, – розповідає Олена. – Так ось, вона така розчарована була, засмучена. Вони з чоловіком завжди жили на широку ногу, не економили ні на чому нічого, жила так, як хотіла. Подорожували, гаджети змінювали постійно, машина у них нова кожні пару років. Ольга ще говорила мені часто, сміялася, що нерозумно копійки рахувати і економити на всьому, навіть на дрібницях якихось, коли є можливість жити нормально, а тепер! Двоюрідну сестру у відпустку за власний рахунок провели на роботі, чоловік у неї взагалі останні дні працює, його теж звільняти будуть, за останні місяці виплатили половину зароблених на роботі грошей і сказали – більше поки не передбачається, звісно, що надалі їм ніхто нічого платити не буде і це зрозуміло. Грошей немає, і як далі жити – незрозуміло.
Сама Олена щиро була впевнена, що у них, на відміну від сім’ї сестри, все досить добре з грошима, адже вони так багато часу економили на всьому і відкладали.
На роботі у Данила все досить таки спокійно завжди, навіть останнім часом, коли у багатьох проблеми на роботі і зменшують зарплату – перевели його на дистанційну роботу, але всі працюють не більше, ніж раніше.
Зарплату платять вчасно, і розмов про скорочення не ведуть зовсім, наче все спокійно та добре. Гроші є.
– Я чоловікові кажу – добре, що в нас все так продумано розумно, ми не в такому недоброму становищі, правда? Добре, що ми відкладали якусь копійку, адже зараз такі важкі часи, але ми не хвилюємося. Кажу, скільки у нас там точно, скажи, щоб знати?
І ось тут почалося щось незрозуміле, дуже цікаве, можна сказати, та сумне.
Чоловік почав щось там тихо говорити, я нічого так і не збагнула, не зміг відкрити рахунок – мовляв, бачиш, не виходить, я завтра подивлюся.
– Ну я, звичайно, відразу зрозуміла, що тут щось не те. І стала все у нього розпитувати. Кажу, інтернет працює нормально, давай відкривай, показуй!
Яке ж було здивування Олени самої, коли вона побачила, що грошей у них рівно на порядок менше, ніж мало б бути.
– Я говорю, це якесь непорозуміння, чи що? Де гроші? – згадує мені Олена. – Уявляєш, він їх постійно брав з рахунку. Ноутбук собі купив, сказав – це робочий, я його потім віддам. Новий човен для риболовлі, я щось і не цікавилася навіть, скільки він коштує, подивилася в інтернеті – дуже здивувалася. Поїздки ці на риболовлю, мабуть, теж добре таки вкоротили наш спільний сімейний бюджет. Загалом витрачав гроші на якісь потреби, навіть не радився зі мною ніколи. Завжди думав, що заробить і знову покладе на рахунок, щоб я і не знала.
Останні пару років, виявляється, Данило не так відкладає гроші на рахунок, скільки бере звідти.
– Кажу чоловікові – ти хоч розумієш, що ти гроші просто так взяв, навіть не порадившись зі мною? У сім’ї, у дітей, у їх майбутнього. Але він про це і чути не хоче! Не говори нерозумні речі, мовляв, так, я взяв, але я потім поверну. До того ж стоїть на своєму, що брав своє, зароблене, а на дітей грошей ніколи не шкодував, то я сама економлю завжди на них і на собі. Я могла їм купувати все, що хотіла, а якщо не купувала, то це мене треба запитати, чому я економила кошти на них.
Олена тепер розуміє, що справи у них не дуже і сама скоро буде, як її сестра Ольга.
А Данило не рахує, що в чомусь є його вина, він вважає, що в них все добре.
От хто з них правий?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна