fbpx
Життєві історії
Якось я гуляла з дитиною і, прямо на вулиці, до мене підійшла доглянута і дуже красива молода жінка. Вона сказала, що звати її Тетяна і просила, щоб я виставила свого чоловіка за двері, розповіла його секрет. Я повернулася додому і розказала чоловікові про ту жінку, а вже через 2 дні він сам пішов від мене

Вже після народження нашого дитятка я повністю присвятила себе маленькому синочкові, всі інші справи відійшли на другий план.

Не можу сказати, що до мого чоловіка не було нікого уваги, але таких стосунків, які були у нас раніше, вже не було.

Так минав місяць, за місяців, я відчувала, як чоловік почав ставитися до мене якось інакше, словами зараз передати не можу, але щось змінилося геть. Я намагалася, якось виправити цю ситуацію, яка склалася, хотіла зберегти нашу сім’ю.

Я часто думала про те, що у чоловіка є хтось, хоча запізнень додому не було ніколи, особливо, мій Олег ночував завжди вдома, телефон вночі не дзвонив, але я, як і всі жінки, відчувала, що щось не так. І навіть не можу сказати, чи була я засмучена, хвилювало мене це чи ні, як я і сказала спочатку, я повністю присвятила себе дитині.

Якщо інша жінка вже б не знаходила собі, через таку поведінку свого чоловіка, місця, шукаючи джерело її підозр, то я цього зовсім тоді не робила.

Джерело підозр само мене знайшло, якщо так можна сказати.

Якогось дня, на одній з вуличних прогулянок з сином, до мене підійшла досить таки доглянута, красива, стильна жінка, представилася Тетяною, повідомила мені, що вона жінка мого чоловіка, і що у них все серйозно.

Так, чесно кажучи, я була не готова до такої зустрічі, але і не можу сказати, що була здивована цьому дуже, я знала, що ця Тетяна все-таки десь є в житті мого чоловіка, але мене мало хвилювало, хто вона, і як вона виглядає.

Розмова була не довгою, десь хвилин 20, можливо, і майже весь час говорила вона, про високі почуття, про кохання, слізно просила мене вигнати чоловіка, я лише посміхнулася їй, так, як сказати мені не було чого.

Увечері я чоловікові розповіла про нашу зустріч з Тетяною, і дала йому право вибору, сказала, що якщо він хоче, то нехай йде, і через 2 дні він пішов.

Я була готова до цього вибору, тому особливо не засмутилася. Сама на розлучення подавати не стала, чекала цього кроку від чоловіка, але так і не дочекалася.

Через місяць після свого відходу, чоловік став писати мені повідомлення вранці і ввечері, бажав доброго ранку і на добраніч, став приходити до сина майже щодня, робити мені компліменти, що мене дуже дивувало, адже це було зовсім незрозуміло для мене, якщо чесно говорити.

Дивлячись на такого чоловіка, я частенько стала ловити себе на думці, що я сумую, і все ще щиро кохаю його. Тому, коли він повернувся до мене через 2 місяці, з неймовірно красивим і розкішним букетом квітів в руках і запитав, чи прийму я його назад? Я якось дуже легко сказала «так!», я погодилася прийняти його назад додому. Зараз ми дуже щасливі, переживаємо зновий цукерково-букетний період, мабуть та ситуація була таким собі важливим уроком для нас обох.

Як не дивно, але цей непростий період зробив наш шлюб міцнішим, він відкрив у нас не лише погані, але й дуже хороші сторони. Ми з чоловіком стали більше цінувати одне одного.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page