fbpx
Життєві історії
Якось увечері Іван прийшов додому голодний, а дружина, як завжди, говорила з подругою по телефону. Ні на плиті, ні в холодильнику Іван не знайшов вечері. В цей момент він нарешті усвідомив, що більше не хоче так жити. Наталка вже звикла, що всю домашню роботу виконує чоловік – і готує, і прибирає, і пере, тому змінювати щось не хотіла

Іван одружився дуже молодим, майже відразу після армії. Дружина – красуня. Наталю він помітив ще в школі, але не був впевнений, що найкрасивіша дівчина їхнього району зверне на нього увагу.

Спочатку Іван зустрічався з Іриною, але по красі їй було далеко до Наталі, хоча і дівчина вона була хороша – з таких виходять чудові господині. Але доля подарувала Іванові шанс – на спільному святі у друзів він знову зустрів красуню Наталю, і відтоді вони вже не розлучалися.

Через кілька місяців Іван зробив пропозицію Наталі, і вона погодилася. Батькам Івана було шкода Ірину, яку син без вагань кинув, як тільки на горизонті з’явилася Наталя.

– Синку, ти добре подумав, – запитала мама Івана. – Не впевнена я, що з Наталі вийде хороша господиня, вона тільки про себе і думає.

Іван відповів, що любить її настільки, що готовий робити за неї все, аби лише вона була його дружиною.

В сімейному житті і справді він готовий був заради неї на все, аби в домі все було. Після роботи мчав додому, прав дитячу білизну, варив синові кашу, вночі вставав до дитини.

На будівництво їхав рано, не встигнувши зібрати з собою обід. Увечері, холодний і голодний, він повертався додому після важкої роботи на вулиці; в під’їзді закривав ніс шарфом, щоб не нюхати смачні запахи їжі від сусідів. А Наталя весь цей час жила так, ніби саме так і має бути. Готувала і прибирала вона рідко, хоча на роботу вона не ходила.

Минуло сімнадцять років, а Іван і раніше після роботи мив посуд, готував вечерю. Єдине, що змінилося: машинка-автомат прала білизну сама.

Якось увечері Іван прийшов додому голодний, а дружина, як завжди, говорила з подругою по телефону. Ні на плиті, ні в холодильнику Іван не знайшов вечері. В цей момент він нарешті усвідомив, що його мама колись говорила правду.

Він сів за пустий стіл і просидів так хвилин двадцять, поки на кухню не зайшов їхній син:

– Тату, розлучайся, – сказав він батькові.

Іван був здивований. Всі ці роки він шкодував сина і все робив, щоб дитина росла в повній сім’ї. Почула ці слова і дружина. Закотила сцену, висловивши чоловікові і синові, що вони зрадники. Але на другий день вдома було чисто і приготовлені котлети. Тижнів зо два дружина готувала вечерю, прибирати в квартирі, а потім стала готувати через день, через місяць і зовсім закинула кухню.

А потім син пішов в армію. І Іван майже відразу повідомив дружині, що хоче з нею розлучитися.

– Не можу повірити, що ти розлучаєшся зі мною через дві котлети, – сказала йому дружина. – Напевно, у тебе хтось є.

Іван хотів пояснити, що справа не в котлетах, але, згадавши все своє сімейне життя, вирішив, що краще погодитися щодо котлет і просто розлучитися.

Фото ілюстративне – zen.yandex.

You cannot copy content of this page