Моя мама нещодавно отримала в спадок хатину своїх батьків.
Мама вирішила продати ту хатину, а гроші розділити на три частини. Одну частину мама дала нам з чоловіком, другу – братові з дружиною, а третю – залишила собі з татом, адже вони давно мріяли поїхати в санаторій, та й невеличкий ремонт зробити в своїй квартирі.
Якраз і у мене, і у брата було житло взяте в кредит, тому нам ці гроші дуже знадобилися.
А потім у нас зламався автомобіль, і я вирішила позичити гроші у мами, адже на той час у нас їх вже не було. Я знала, що у мами вони поки лежать, тому вирішила позичити, а згодом віддам.
Мама з татом сказали, що вже оплатили санаторій і замовили будівельні матеріали, тому, хоч гроші у них і лежать, але їм буде спокійніше, якщо вони знатимуть, що їм буде чим за ремонт заплатити, адже мало там що, можливо, я не зможу повернути вчасно.
А нещодавно тато мені, випадково, проговорився, що гроші вони позичили невістці, та дуже просила, бо у неї занедужала мама, а грошей на стаціонар немає.
Я тоді відразу свою маму набрала, виходить вона мені гроші позичити пошкодувала, а чужій людині спокійно позичила. Та мама сказала, що я донька, я її зрозумію, а невістці вона відмовити не могла, адже її родина скаже, що вона недобра свекруха.
Ну як так можна ставитися до рідної дитини?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.