fbpx

Якось ми святкували день народження мого чоловіка. Зібралася вся родина за столом і невістка знову завелася, щоб молодший син ішов на квартиру, а я її запитала: «А що ж ви самі не знімете собі житло або не візьмете квартиру в кредит». Старший відразу заступився за дружину: «Та на нас вся сім’я тримається! Моя дружина вам у всьому допомагає, теж працює і гроші не ховає. Ми тут і ремонт збираємося робити, і взагалі ми перші прийшли сюди жити»

У мене є два сина. Старший Віктор, завжди намагався керувати молодшим Сергієм. Він не тільки командував братом, а й намагався впливати і на нас з чоловіком. Віктор завжди поводив себе так, ніби він знає, як жити і що всім треба робити. Я щиро сподівалася, що коли сини виростуть, модель їх поведінки зміниться.

Нещодавно старший син одружився, але не на скромній тихоні. Ганна, його дружина, дуже подібна за характером до нього. Це така хитра, ділова дама, яка спокійно може підпорядкувати собі будь-кого і влаштувати вдома свої порядки. Після весілля син привів її жити до нас в квартиру. Він завжди вважав себе вдома головним.

Мій молодший син в той час був в армії – пішов служити відразу після весілля старшого, а як відслужив, то повернувся додому. Ми почали жити всі разом і ось тут все і почалося! Спочатку невістці не подобалося, що Сергій приводить в свою кімнату своїх друзів, мовляв, що це вони там «зависають» до ночі: вранці всім на роботу, а з кімнати весь час шум і музика. Турботливу з себе вдавала – мовляв, про спокій батьків дбає. Ми з чоловіком були між двох вогнів – ніби як і правильно, але молодшого сина шкода, адже це його кімната.

Гаразд, компанії приходити перестали, але Сергій все одно хоч чимось, але дратував невістку, навіть не дивлячись на те, що він мало бував удома: пішов вчитися в коледж, став зустрічатися з дівчиною, приходив додому вночі. І все одно: він ляскає дверима, кидає у ванній свої шкарпетки, голосно себе поводить під час комп’ютерної гри. Все їй не так.

Тепер найголовніше: невістка чекає дитину, і, ясна річ, їй знадобилася кімната для своєї майбутньої дитини. Кращий варіант – це вигнати братика-студента з його нори. Вона почала наполягати: мовляв, дорослий чоловік, ну як тобі не соромно сидіти на нашій і батьківській шиї! До слова сказати, він підробляє в інтернеті, грошей на їжу йому вистачає, тим більше він рідко їсть удома. Але невістка продовжує свою політику, вона вимагає, щоб він зняв собі квартиру, старший син їй потурає, а ми вже й не знаємо, як бути в цій ситуації.

Якось ми святкували день народження мого чоловіка. Зібралася вся родина за столом і невістка знову завелася, а я її запитала: «А що ж ви самі не знімете собі житло або не візьмете квартиру в кредит? Що ж ви молодшого гоните». Старший відразу заступився за дружину: «Та на нас вся сім’я тримається! Моя дружина вам у всьому допомагає, теж працює і гроші не ховає. Ми тут і ремонт збираємося робити, і взагалі ми перші прийшли сюди жити».

Я розумію, що довго так тривати не може і що приробіток молодшого сина поки не дозволяє йому знімати квартиру. Пропоную старшому допомогти грошима в цьому випадку братові – так той обурюється, що самому гроші потрібні, дружині скоро народжувати, а брат – дорослий чоловік, хай сам заробляє.

Так, молодшому потрібна самостійність, але не шляхом же вигнання з родини! Якщо його виженуть, я готова спочатку йому допомогти грошима кілька місяців. А ось потім як все складеться, якщо невістка раптом надумає другу дитину народжувати – вони ще нас виженуть зі своєї кімнати? Загалом, не знаю – як бути, переживаю за всіх, а що робити – не уявляю.

Фото ілюстративне – westshoperimarycare.

You cannot copy content of this page