fbpx
Життєві історії
Якось до нас в гості прийшла свекруха, пройшлася по квартирі, глянула косо, а в мене на вікні замість штори старе простирадло висить. Мати чоловіка в той день пішла сумною додому, а я й гадки не мала, що то були лише квіточки

Ми з Дмитром одружилися та відразу після цього стали обоє думати про своє власне житло.

У кожного з нас, були відкладені трішки грошей, ще й досить таки велику суму ми позичили в батьків чоловіка та купили собі маленьку однокімнатну квартиру.

Квартира була, звісно, без ремонту, ми лише десь підклеїли старенькі шпалери, щось підфарбували трохи.

Ремонт найближчим часом ми навіть і не планували, адже потрібно було повернути батькам чоловіка частину грошей, на інше поки ми не витрачали кошти, адже ще мали повернути борг, та й жити за щось потрібно, ціни високі, а життя зараз зовсім непросте.

Одного дня до нас в гості, несподівано, прийшла моя свекруха, вона побачила, що на вікні у нас в залі замість штор висить стареньких простирадло.

Мама чоловіка сказала, що принесе нам свої старенькі штори, щоб мені було легше відкривати вікно.

Я, правду кажучи, дуже зраділа її стареньким шторам і з радістю прийняла їх, адже щоразу забирати простирадло з вікна, щоб його відкрити мені було дуже незручно.

Потім до нас прийшла в гості моя мама і сказала, що в нас квартирі незатишно і штори старі, але сказала, що нічого, ми згодом все наживемо.

Я – єдина донька в своїх батьків, але вони нам не допомагають зовсім. Справа в тому, що в мого тата є молодша сестра, вона майже моя ровесниця, Наталка. Бабусі, татової мами, не стало давно, але вона його дуже просила, щоб він все життя допомагав своїй сестрі, бо вона у неї пізня дитина і залишила їй, а не татові, свою квартиру.

Тато з мамою і по сьогоднішній день Наталку дуже шкодують, допомагають їй у всьому, адже її чоловік залишив з малою дитиною і їй живеться нелегко.

Мама дуже вихваляла Наталю, що вона гарно шиє і бере багато замовлень додому, підробляє цим непогано.

Наближався мій день народження і чоловік запитав, що мені подарувати, а я попросила в нього нові штори на наше вікно саме ті, які я хотіла, вони дорого коштували, але я дуже мріяла, щоб вони в нашому домі були.

Чоловік засміявся, що я такий подарунок для себе особисто прошу, адже штори для нашої спільної квартири, але сказав, щоб вибирала ті, які душа бажає.

За гарні штори та тюль я заплатила 4 тисячі гривень. Але їх потрібно було підшити і мама сказала, що віднесе їх Наталі. Я не була проти, нехай тітка заробить.

Ввечері Наталя зателефонувала і сказала, що така робота буде коштувати 700 гривень.

Я здивувалася, адже це дорого, в ательє я б дешевше заплатила, але погодилася. Наталя обіцяла зробити все за 2 дні, але час минув, і вона знову мені зателефонувала, сказала, що там клопітка робота, вона ще щось купувала і сказала, щоб я ще доплатила їй 200 гривень.

Я сказала, що це дорого, тітка була незадоволеною, говорила, що терміново мені шила, тому маю заплатити дорожче.

Майже тиждень тітка Наталка мені шила ті штори, це було зовсім не терміново, виходить, але гроші я їй на картку перерахувала.

Мама принесла штори від тітки, вони були гарно пошиті, але я мамі сказала, що я дуже дорого за все заплатила, а вона сказала, щоб я не шкодувала тих грошей, адже це Наталі, а не чужому комусь, а їй так важко зараз дитину виховувати одній.

Мені прикро було від того. А ввечері до мене прийшла свекруха, сказала, що має теж подарунок для мене і принесла маленьку шторку на кухню, в тон тієї, яку купила я, вона була така красива, і недешево коштувала.

Я щиро подякувала мамі чоловіка за таку приємну турботу.

Коли тільки вона все виміряла і розпитала в чоловіка, що мені подобається? Буває ж так в житті, коли чужа людина розуміє тебе і ставиться краще за рідну. Цікаво, а є ще в когось такі добрі свекрухи?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page