– В той день я саме була у своєї мами вдома. Швидка тоді приїхала, лікар моїй матері тиск міряє і запитує, який у неї зазвичай тиск? – розповідає 33-річна Марія. – Мама відповіла йому, що не знає, у неї навіть тонометра немає! Лікар давай сваритися на нас обох – як же так, мовляв, у вашому віці і з вашими проблемами тиск потрібно знати завжди та міряти його часто! Я бачу, що у вас дочка є, ви не самотня, нехай вона прямо зараз йде в аптеку і купить вам хоча б найпростіший тонометр, він має бути завжди у вас вдома!

Але Марія зараз в декреті з другою дитиною. Малюкові лише два рочки, старшому – 6. Своїх грошей у молодої жінки немає, її сімейний бюджет – це лише зарплата її чоловіка. До того ж у них ще й кредит є. Втім, на життя їм грошей вистачає: зарплата чоловіка досить пристойна по нинішнім міркам, і кредит вони погашають з випередженням графіка у банку. Економлять, звичайно, але економлять не зовсім на всьому. Купують, хоча не часто, обновки собі і дітям, іноді ходять в кіно сім’єю, сидять в кафе, дарують подарунки близьким.

Чоловік у Марії зовсім не жадібний, дозволяє користуватися їй своїм рахунком, і, якщо щось потрібно купити дружині або дітям, це завжди без проблем, у нього питань ніяких не виникає ніколи.

Тільки ось про допомогу тещі чоловік і чути не хоче.

Чесно кажучи, пояснення цьому є: в перші роки шлюбу з Марією чоловік виплатив один за одним кілька тещиних кредитів, узятих, на його думку, на всілякі дурниці: на нову кухню, телефон, поїздку у відпустку на море. Один кредит для своєї рідної матері брала, по її слізному проханню, навіть сама Марія – і три роки потім виплачувала сама, тому що у матері на це сил не вистачило, мало не щодня телефонувала і плакала, що їй грошей не вистачає.

Щоб перекрити старий борг, мати брала новий, потім ще один, потім в сльозах йшла до дочки і зятя, коли вже сама не могла справитися з цими боргами та кредитами. Два рази зять допоміг матері дружини, заплатив дуже немаленькі суми, навіть для його зарплати це було занадто, і після другого сказав твердо: все. Більше ні копійки він тещі не дасть, принципово, бо це вже ні в які рамки не входить. Теща повинна навчитися жити за своїми коштами.

– На столичну пенсію жити цілком собі можна! – сказав чоловік Марії. – У мене і батьки мої так останнім часом живуть, і бабуся моя, і тітка. Від допомоги дітей вони відмовляються навідріз! Самі і продукти купують, і ліки, якось економлять, користуються пільгами. Вони розуміють, що зараз часи нелегкі, діти молоді, їм також самим дуже важко. Нехай і твоя мама так живе, трохи економлячи на собі.

Десь якраз в цей час вони взяли кредит, потім народився старший син, і відмова зятя допомагати виглядала досить логічною, адже витрати збільшилися.

Але залишити маму без матеріальної допомоги Марія просто не може.

– Ось навіть в цей раз, коли я в мами сиділа, ліків виписали штук шість різних, плюс тонометр! – сумномовить Марія. –  Але ліки потрібні прямо зараз, швидку ми не просто так викликали для мами. Грошей у матері немає, як завжди. Звичайно, я побігла в аптеку, все купила за списком, що треба: на 2 тисячі гривень ліки і тонометр за 600 гривень. А що мені було тоді робити? Треба було потиснути плечима і піти? Я ж одна донька у своєї матері.

– Чоловік тепер сваритися вдома буде, так, образитися може?

– Та ні, не буде. Він і не дізнається нічого про це, я готівкою платила тоді за все це! Минулого тижня, як знала, сумку собі купила за 800 гривень, а чоловікові сказала, що майже 2 тисячі за ню заплатила. Плюс одяг дітям нещодавно купила з хорошою знижкою в честь чорної п’ятниці, пощастило мені тоді добре. Чоловікові, звичайно, про знижку ні слова не сказала. Так що гроші на маму в мене поки є, але не знаю, чи вистачить на все.

Крім того, Марія постійно допомагає своїй мамі і продуктами, що вже казати про це чоловікові. Не буде ж він перераховувати куряче філе в морозилці, або упаковки яєць і масла? Частину з купленого можна відвезти мамі. Десь приблизно раз на тиждень Марія так і робить, завантажує матері холодильник на кілька днів вперед. Треба сказати, кожен раз це дуже вчасно: холодильник у маминій квартирі найчастіше абсолютно порожній, і мати вже на хлібі і воді сидить, чекає поки донька щось смачненьке принесе.

Грошей у неї немає ніколи, можна навіть і не питати. Марія і не лізе з цими питаннями: боїться почути інформацію про черговий кредит, який мама взяла на якусь непотрібну річ.

Намагалася Марія і по-доброму домовитися зі своїм чоловіком, мовляв, ну давай хоча б їжу їй купувати найпростішу та найдешеву, хоча б саме необхідне і ліки. Але після того, як чоловік віддав останній раз борги за тещу банку, він вважає, що всі обов’язки перед матір’ю дружини виконав з лишком на кілька десятиліть вперед. І про те, щоб допомагати ще хоч копійкою, і чути не хоче. Адже своїм батькам він нічогісінько не дає, вони брати відмовляються, кажуть нехай дітям своїм краще щось купить, хоча вони в нього люди теж не багаті.

А недавно і взагалі заявив дружині:

– Якщо дізнаюся, що ти мамі своїй носиш гроші чи їжу- розлучуся. Ми, – каже сердить, – моїм батькам не допомагаємо, вони просто ні копійки не беруть принципово, знаючи, що у нас двоє маленьких дітей, декрет і кредит. Теща теж повинна совість мати, досить з нас останнє тягнути.

Але Марія теж кинути матір не може, продовжує носити туди гроші і продукти на свій ризик, а що вона може вдіяти, коли мама лише хліб купує, чекає, коли донька поповнить запаси в холодильнику.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – bechterev-psy.