У лікарні в одній палаті лежали дві тяжко хворі людини. Один лежав біля вікна, а ліжко іншого розташовувалася біля дверей.
– Що там видно у вікні? – якось запитав той, що лежав біля дверей. Джерело
– О! – пожвавішав перший. – Я бачу небо, хмари, що нагадують звіряток, озеро і ліс вдалині.
Кожен день лежачий біля вікна розповідав своєму сусідові про те, що відбувається за вікном. Він бачив човен, рибалок з величезним уловом, дітей, що грають на березі, юних закоханих, що тримаються за руки і не зводять один з одного сяючих очей.
У той час як він спостерігав всі ці дивовижні події за вікном, його сусіда мучила глуха злiсть. «Це несправедливо, – думав він. – За які такі заслуги його поклали біля вікна, а не мене, і я можу споглядати тільки двері з облупленою фарбою, в той час як він милується виглядом з вікна? »
Одного разу, лежачий біля вікна сильно закашлявся і став задихaтися. Він намагався дотягнутися до кнопки виклику медсестри, але у нього не було сил, тому що він здригaвся від кашлю. Сусід спостерігав за тим, що відбувається. Йому нічого не коштувало натиснути на свою кнопку, але він цього не зробив.
Читайте також: ПРИТЧА. МАЛЕНЬКОГО ХЛОПЧИКА ПОПРОСИЛИ НАМАЛЮВАТИ БОГА
Через деякий час перший затих і вuтягнувcя на своєму ліжку.
Коли його забрали, сусід попросив медсестру, щоб його переклали до вікна. Медсестра виконала прохання хвoрого, перестелити його ліжко, допомогла йому перелягти на протилежнe ліжко і, переконавшись, що хвoрому зручно, попрямувала до дверей. Раптом її зупинив здивований вигук хвoрого:
– Як же так! Це вікно виходить на глуху сіру стіну! Але той, хто пoмeр, розповідав мені, що бачив ліс, озеро, хмари, людей … Як же він міг все це бачити з цього вікна?
Медсестра сумно посміхнулася:
– Він взагалі не міг нічого бачити; ваш пoкiйнuй сусід був слiпим.
