За легендою, папороть цвіте лише одну мить найкоротшої ночі року на Івана Купала.
Здобути цю квітку вкрай важко, бо її береже від людей нечиста сила. Зате той, хто знайде цвіт папороті, зможе розуміти мову будь-якого створіння, бачити заховані в землю скарби, усе на світі знатиме, а рука, що зірвала Квітку щастя, матиме чудодійну силу.
Щасливець причарує найкращу дівчину і матиме найвищий урожай, пише Ukrainian People. Коли Квітка щастя розцвітає, чується наче постріл чи грім.
Ліс зашумить, загуде… І вмить виросте висока стрілка. А на ній з’явиться червона, невиданої краси вогняна квітка, пахощі якої заполонять весь ліс.
Але за Квіткою щастя чигають лихі сили. Тож якщо парубкові все ж пощастило знайти квітку щастя, треба сховати її під капелюхом, або ж на серці під сорочкою. Відтак взяти у ліву руку полин або татар-зілля й обвести навколо себе крейдою.
Є й інший варіант: знайшовши заздалегідь кущ папороті у лісі, ввечері напередодні Купала слід розстелити навколо нього рушник, на якім святили паски на Великдень.
Потім свяченим ножем накреслити навколо себе і куща коло, окропити папороть свяченою водою і починати молитву.
Як тільки стемніє, чорт намагається людину налякати: стріляє, кидає камінням, гілками, кричить несамовитим голосом. Але не має сили в окресленому ножем колі.
Читайте також: Свято Івана Купала – дійство, в якому переплелися язичницькі і християнські традиції
Опівночі ж, за повір’ям, папороть розцвітає і блискуча як жарина квітка зразу ж падає на рушник. Інше повір’я радить шукачеві квітки в жодному разі не оглядатися, повертаючись із нею додому.
Чopт із численними помічниками буде звертатися голосами рідних: батька, матері, братів, сестер чи дітей, ридма благаючи, аби той хоч на мить обернувся. Якщо зробиш це – одразу ж упадеш замертво.
