Як же боляче мені було дивитися, як свекруха грала і спілкувалася із внуками від інших своїх дітей, а до Маринки навіть не підійшла. Тільки передала гостинець їй. І то, коли ми вже йшли. Від такої поведінки навіть її син був в шoці

З матір’ю мого чоловіка у нас були цілком стерпні відносини. Вона до нас особливо не лізла з порадами, а я до неї ставилася з повагою. Все-таки вона виховала для мене чоловіка добрим, турботливим і відповідальним. До того ж, жили ми окремо, особливо наше особисте життя ніхто не контролював. За матеріалами

Через деякий час у нас наpoдилася Маринка. Я дуже раділа дочці і хотіла, щоб бабусі й дідусі якомога частіше відвідували мене з дитиною. Мої батьки відвідували нас із завидною регулярністю. Свекор був у рейсі, він Маринку знав тільки по фото, а свекруха теж якось не знаходила час на візити. У підсумку вона була у нас всього три рази і то, коли Маринка тільки наpoдилася.

Коли доньці виповнилося чотири місяці, вона зайшла до нас в четвертий раз. Природно, в такому віці дитина вже впізнає знайомих і незнайомих людей. Вона переплутала свекруху з лікарем (та теж була в білій кофті) і почала плакати навзрид. Я насилу її заспокоїла.

Потім свекруха знову спробувала взяти дитину на руки. Але дитина зайшлася ще голосніше. – Якщо ти мене так не любиш, то я до тебе більше ходити не буду! – відповіла свекруха і поспішила розпрощатися. Навіть від чаю відмовилася. Я була вражена її поведінкою. Начебто, доросла жінка. Повинна вже розуміти, що дитина просто злякалася незнайомої людини.

Читайте також:– З ГЛУЗДУ З’ЇХАЛА? – МАМИН ГОЛОС У ТЕЛЕФОННІЙ ТРУБЦІ МАЙЖЕ ЗРИВАВСЯ НА ВЕPЕСК, – БУДЕШ З НИМ ВСЕ ЖИТТЯ БІДУВАТИ? СТІЛЬКИ МОЖЛИВОСТЕЙ! САМА РОЗПОВІДАЛА, ЩО ЗА ТВОЄЮ СУСІДКОЮ ГАННОЮ ВЛАСНИК КЛІНІКИ БІГАЄ, У ЛІЗКИ – ДИРЕКТОР МАГАЗИНУ, КВАРТИРА УПАКОВАНА, ГРОШЕЙ МОРЕ. НЕ РОБИ ДУРНИЦЬ. І ЗАВЖДИ ЗІ МНОЮ РАДЬСЯ, ЧУЄШ? НАРАДИЛАСЬ… РІДНОЇ МАТЕРІ НА ВЕСІЛЛЯ НЕ ЗАПРСИЛА

Тепер вона взагалі перестала питати про Маринку. Начебто її не існує. Головне, чоловікові свекруха дзвонила щодня і уточнювала, як там у нього справи. Ні я, ні внучка її не цікавили.

Чоловік мій спробував пояснити своїй матері, що дитина просто злякалася. Треба було частіше заходити. Але та відповіла щось не зовсім адекватне, тому, що чоловік навіть відмовився мені передавати її слова.

Так тривало півроку. Потім приїхав свекор і вирішив відсвяткувати свій ювілей. Запросили всіх родичів. Ми теж приїхали повним складом. Як же боляче мені було дивитися, як свекруха грала і спілкувалася із внуками від інших своїх дітей, а до Маринки навіть не підійшла. Тільки передала гостинець їй. І то, коли ми вже йшли. Від такої поведінки навіть її син був в шoці. Ось як тепер напоумити свекруху? Навіщо вона ображається на немовля?