fbpx

Як тільки онуки мої народилися, я була молодша, мені було легше, я, мало не щодня, бігала до своєї доньки Віри, допомагати їй з дітьми. Я й сама не помітила, як стала вдома у своїх дітей і прибирати, і готувати, робити все. А потім я зрозуміла, що втомилася, подяки ніякої від них немає. Стала дивитися на свою сваху: вона ніколи дітям не допомагала, коли приходила, то завжди сідала за накритий стіл, жодного разу тарілки не помила, вона не знає, де що лежить в квартирі її сина. І я вирішила, що робитиму так само, та марно я так зробила

Зараз мені вже 57 років. Я бабуся ще не стара зовсім жінка, на перший погляд, але мабуть погана дуже для своїх рідних дітей.

Нещодавно я взагалі посперечалася зі своєю власною рідною дочкою через те, що не хочу сидіти зі своїми власними онуками, з її дітками. Я прожила, як я вважаю, гідне і хороше життя. Я до цих пір працюю, роботу свою залишати не думаю зараз, чоловік на пенсії і часто недужає. У мене двоє онуків: 5 і 7 років. Я свою дочку народила в 20 років, молодою ще тоді була дівчиною, і виховала її без допомоги бабусь та дідусів.

Мої батьки і батьки мого чоловіка жили в іншому місті, хоча не дуже далеко від нас. У мене самої ніколи не бракувало часу і на дітей, і на чоловіка, і на роботу. Якось крутилася і все встигала, хоча не можу сказати, що мені це все вдавалося легко, хоча дуже втомлювалася я щодня, мені це все давалося зовсім не просто.

Тепер моя донька Віра вже доросла жінка, вона має своїх власних дітей.

Як тільки онуки мої народилися, я була ще трішки молодша, мені було легше, я мало не щодня бігала до своєї донечки Віри, допомагати їй з дітьми. Я й сама не помітила, як стала вдома у своїх дітей і прибирати вже, і готувати, робити все.

А потім я зрозуміла, що втомилася, хоча подяки ніякої від дітей не мала. Я розумію, що не потрібно мені руки за все цілувати, але людської такої вдячності і теплоти взамін я не побачила.

А потім звернула увагу на свою сваху, матір мого зятя. Вона до дітей приходила лише на великі свята, дарувала подарунки, дітям гроші і сідала за готовий святковий стіл. І знаєте, батькам мого зятя діти дуже вдячні.

Зате до своєї свекрухи і свекра моя донька відноситься з великою повагою і розумінням. Вона знає, що сваха працює і їй постійно ніколи, вона завжди зайнята роботою та своїми справами.

Тоді я вирішила, що робитиму так саме, як мати мого зятя, адже я теж хочу пожити для себе. Чим я гірша? Хочу відпочити і посидіти вечорами вдома зі своїм чоловіком, нікуди не спішити, ні до кого не бігти, а приготувати щось смачненьке і подивитися телевізор.

Та дочка дуже образилася на мене, вона не розуміє, чому я не хочу сидіти з її дітьми, адже раніше мало не щодня гляділа їх і все робила в їхньому домі.

Але я вирішила для себе, що годити дітям більше не буду, бо це невдячна справа, ніхто тебе не пожалкує і не зрозуміє.

Я погана, виходить, для своїх дітей стала в один день, а сваха моя – хороша бабуся для своїх онуків.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – 12kanal.

You cannot copy content of this page