fbpx
Breaking News
-Тpимайте, лuст для Віктора. Від дpужини. І не дивiться на мене так здuвовано. Вoна зaвжди пеpедає йому лuсти чеpез нас, кoли ми буваємо в Iталії. Я – тoвариш Віктора. А ви, очевидно, його сeстра? Здaється, він казав, що ви маєте пpиїхати. Кoнверт пік Оксані pуки. Помiтила звoротну aдресу: Iталія, Неапoль. Їхала дoдому, тихо плaкaла. Вона зaбере сина і піде до своїх бaтьків
— Пощaстило тобі — сказала Оксана, сycідка Марини по пaлaті, — здоpoвий синочок наpoдився. А от моя донечка наpoдилася з вaдaми легeнів. Зараз мою крихітку пoклaли на штyчну вeнтuляцію лeгeнів. — Що далі буде? Аби тільки видyжала моя кpoвинка. Марина мовчала і злicно дивилася на неї, вона задумала cтpaшнe
Люба інoді їздила до матері, дoки ще вaгiтності не було вuдно. Коли ж її стaн окpуглився – щодня телефонувала, вигaдуючи усілякі пpичини, які, нiбито, завaжають їй пoїхати додому. Пеpeйми пoчалися уночі, а на pанок Люба наpoдила хлoпчика. Напuсала зaяву про відмoву від сuна. Кoли через багато рoків в сeло пpиїхав молодий xлопець Савелій, Люба вже не сумнiвалася – це бyв її син
Кoли oднoго разу, вже вкотре, Микола «затримався на роботі» мало не до півночі, Людмила крізь сльoзи попросила: «Ідu вiд мене. Так уciм буде краще. Я все знаю». Якось вiдвaжилася навіть піти до тієї жiнки. Сyпеpниця виявилася гарною, значно молодшою, стpyнкiшою. Але та жiнка поставилася до неї воpoже: «Він же вас обдypив, залишив. А ви говорите про почуття. Де ваша гоpдість?»
В Україну Іра повеpнулася сама на себе не сxожа – обличчя мoлоде, але сxудле і зчoрніле від гoря. Італієць oбіцяв рoзлучитися з дpужиною, яка нe може наpодити йому дiтей. А натoмість зaбрав у неї дuтину, пожбуpив у неї пaспорт і скaзав, щоб до кiнця тижня вона покuнула країну. ДHК-експеpтиза вкaзала, що бaтьком дuтини є її чoловік Микола
Без рубрики
Онкоxвоpий чоловік відбудував церкву і видужав: історія зцілення

Хтось назве це збігом, хтось – волею Бога. Але для американця Грега Томаса, який спочатку дізнався про те, що знаходиться на термінальній стадії pакy, а потім втратив роботу, безкорисливий ремонт церкви став єдиною втіхою в житті. Втіхою, яка, цілком можливо, врятувала йому життя та допомагала відволіктися від гнітючих думок.

Грегу Томасу було 57 років, коли лікарі приголомшили його жахливою звісткою. Медики виявили у літнього чоловіка неоперабельний pаk четвертого ступеня. На їхню думку, жити бідоласі залишилося не більше декількох місяців.

Родині Грега порекомендували потихеньку починати готуватися до поxоpону.

Щоб не піддатися депресії, чоловік долав стрес, рятуючись прогулянками з вірним псом.

Якось одного разу Грег прогулювався новим маршрутом. Дорога привела похилого страждальця до воріт старого кладовища. Колись давно чехи-переселенці побудували там церкву, але останні 70 років її двері були замкнені.

“Я неодноразово намагався потрапити в занедбану церкву, але вона завжди була закрита. Кожного разу, коли я приходив до замкненої церкви, у мене виникало бажання молитися. Тоді я сідав на східці і подумки просив небеса допомогти мені”, – згадує Грег.

Присівши на порозі покинутої святині, чоловік розридався як дитина. Потім витер сльози, глянув на понищені стіни церкви і раптом зрозумів, в чому полягає його місія!

«Це дивовижна історія», – сказав Томас. – «Я не можу сказати вам, скільки речей сталися зі мною через цю церкву».

Розшукавши людей, відповідальних за підтримання порядку на кладовищі при церкві, Грег запропонував їм свою безкорисливу допомогу. Головне – щоб вони забезпечили його будівельними матеріалами і ключем від вхідних дверей.

“До мене прийшов сусід і сказав, що один чоловік хоче реконструювати храм абсолютно безкоштовно. Єдине, що він просив – це ключ від церкви. Я не повірив своїм вухам, адже на покинуту будівлю всі давно махнули рукою”, – розповідає доглядач кладовища, при якому знаходиться церква.

Теплого серпневого дня Томас відкрив церкву та увійшов всередину – і тут же впав через зігнилі дерев’яні мостини.

Він дивився на це місце, що наче застигло у часі: всі образи були ще на стінах, стара католицька Біблія була на жертовнику, фігурки Ісуса і Марії були біля вівтаря.

Томас з ентузіазмом взявся зчищати 15 шарів старої фарби, що накопичилися на будівлі за останні 150 років. Реставратор признається, що робота давалася йому нелегко, адже опромінення і хіміотерапія згубно позначилися на стані його здоров’я, відібравши всі сили.

Робота закипіла, допомагаючи Грегу відволіктися від думок про свою хворобу. Чоловік пофарбував фасад, замінив гнилі дошки, все вичистив.

З кожним днем, проведеним у церкві, Грег почувався все краще. «Як я поступово відновлював церкву, так Бог відновлював мене», – сказав він.

Відведені чоловікові останні місяці давно минули, а він все продовжував працювати над святинею.

Прийшовши ще раз на консультацію до лікаря, Томас отримав несподівану звістку. Його xвоpоба відступила!

Тепер чоловік твердо впевнений, що в той пам’ятний день на сходинах закритої церкви він почув голос згори. У відновленні святині Грег бачить своє призначення.

Місцеві жителі були йому дуже вдячні. Місто не мало грошей на утримання старої церковці і підтримку кладовища в порядку. Але сьогодні все змінилося!

Почувши історію Грега, складно не вірити в чудеса. Зрозуміло, все можна пояснити збігом обставин. Більшість сусідів чоловіка, втім, твердо впевнені: до воріт церкви його привело Боже провидіння!

Читайте також: КОЛИ ОДИН РІК МИНАЄ НАЧЕ ТРИ: УКРАЇНСЬКИЙ ЕМІГРАНТ РОЗПОВІВ ПРО ЖИТТЯ В КИТАЇ

Джерело

 

Related Post