fbpx

Я зробила кілька салатів, бутерброди, і вирішила відсвяткувати свій ювілей в сімейному колі. Прийшли мої батьки, і батьки чоловіка. Вони подарували мені по 100 євро. Напевно, наперед про це домовилися. Але я вважаю, що це нечесно. Бо мої батьки, порівняно з свекрами, дуже бідні. І для них ці майже 4 тисячі гривень – це неабиякі гроші. А в батьків мого чоловіка є так багато грошей, що вони хоч завтра могли б піти і купити нам трикімнатну квартиру в новобудові

У минулу суботу я відзначала свій 30-річний ювілей, і батьки мого чоловіка вкотре мене неприємно здивували.

Можна сказати, що у мене все склалося в житті непогано: я вийшла заміж, народила дитину, у нас в сім’ї все добре. Начебто, чого ще бажати?

Але є один момент, який мене дуже сильно засмучує – це батьки мого чоловіка, які виявилися доволі жадібними.

Ми з чоловіком у шлюбі вже 5 років. За цей час ми самі спромоглися купити собі однокімнатну квартиру. Нехай невелику, але свою.

Чому я кажу, що батьки чоловіка жадібні – та тому, що у них є гроші не на одну квартиру, але витрачати їх вони не збираються, наче думають жити вічно.

У свекрів є свій доволі великий будинок, обставлений за сучасними тенденціями. Є автомобіль, є гроші – вони собі ні в чому не відмовляють.

А подумати про те, щоб нам хоч якось допомогти, вони не хочуть.

Мій чоловік каже, що саме так і треба, і що ми теж будемо виховувати сина в такому дусі – щоб він на нашу допомогу не чекав, а розраховував лише на свої сили.

Але я проти! Бо навіщо тоді батьки? Мені б кусок хліба в горло не поліз, якби я знала, що моя дитина голодна.

А от свекрів моїх влаштовує, що ми троє тулимося в однокімнатній квартирі, і живемо від зарплати до зарплати, при чому, працює один чоловік, бо я зараз в декреті.

Я зробила кілька салатів, бутерброди, і вирішила відсвяткувати свій ювілей в сімейному колі. Прийшли мої батьки, і батьки чоловіка. Вони подарували мені по 100 євро. Напевно, наперед про це домовилися.

Але я вважаю, що це нечесно. Бо мої батьки, порівняно з свекрами, дуже бідні. І для них ці майже 4 тисячі гривень – це неабиякі гроші, за які вони б могли місяць харчуватися.

А в батьків мого чоловіка є так багато грошей, що вони хоч завтра могли б піти і купити нам трикімнатну квартиру в новобудові, при чому, за готівку.

Та вони не поспішають цього робити, бо вважають, що ми маємо досягти усього самі.

Та й ще й з цими 100 євро осоромилися, прирівняли себе до моїх батьків!

Я їх чесно не розумію! От навіщо їм двом стільки грошей? Чому вони аж такі жадібні?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page