fbpx
Життєві історії
Я завжди намагалася зберегти добрі відносини з невісткою. Ніколи не вважала її колишньою. Після розлучення онук залишився жити з невісткою. Я домовилася з нею, що ми будемо раз в два тижні забирати внука до себе на вихідні. Але реакція сина мене трохи здивувала – він категорично не хоче бачитися з сином

Мирона ми з чоловіком добре виховували. Син виріс хорошою, порядною дружиною. Але він не заробляє багато грошей. Саме це і стало причиною його розлучення з дружиною.

Мирон розлучений уже кілька років. У шлюбі у нього народився синочок. Жили діти дуже добре, але сім’я не витримала матеріальних проблем, і розпалася. Після розлучення онук залишився жити з невісткою. Вона незабаром вдало, як кажуть, вийшла заміж, і все у неї налагодилося.

Син довго не міг пробачити колишній дружині такого раптового другого шлюбу. Я розумію, що він її дуже любив, але коханих людей іноді краще просто відпустити, щоб налагодити власне життя.

Дитину він спочатку відвідував дуже часто. Сина любить шалено. Він з самого дитинства мріяв про те, що першим у нього обов’язково народиться син, а потім дочка. Перша половина мрії збулася, а другій збутися не судилося.

Коли син розлучився, онукові було майже три рочки. Дитина ще толком нічого не розуміла, тому і спілкування з ним було можливим. Коли невістка вийшла заміж вдруге, її матеріальне становище значно покращилося. Це не могло не позначитися і на дитині. У внука почали з’являтися іграшки, на які у мого сина поки немає грошей. Як наслідок, онук і від батька став вимагати великих витрат, адже він ще не розуміє, що не всі можуть собі дозволити такі суми витратити.

Син довгий час намагався підлаштовуватися під дитину, але з часом зрозумів, що за його вітчимом йому все одно не наздогнати. Через це він став все рідше і рідше приходити до сина, а потім і зовсім перестав.

Я завжди намагалася зберегти відносини з невісткою. Ніколи не вважала її колишньою. І це я робила щиро. Людина вона дуже хороша, просто діти рано одружилися і народили дитинку. Вони самі ще були як діти, та ще й не сформований побут теж вплинув. Ось і вийшло, що вона не витримала, адже на руках ще й маленька дитина. Ми зі сватами намагалися допомагати, але цього було недостатньо.

Я домовилася з нею, що ми будемо раз в два тижні забирати внука до себе на вихідні. Так і ми зможемо з ним регулярно бачитися, і синові буде легше. Але реакція сина мене трохи здивувала. Він категорично не хоче бачитися з сином, каже, що не може відповідати їх рівню в своїх подарунках, тому і немає сенсу зайвий раз засмучувати дитину своїми відмовами.

Він також перестав платити і аліменти, вирішивши, що це виглядає дуже мізерно. Вони офіційно їх не оформляли, тому і ніяких наслідків поки немає. Але я категорично наполягаю на тому, що не можна ось так повністю відходити в бік. Адже дитина все одно має знати і спілкуватися зі своїм батьком.

Тим більше, що його мати ніколи ні словом, ні півслова не робили ніяких натяків і зауважень з цього приводу. Вона позитивно ставиться до таких зустрічей і завжди рада цьому сприяти. А те, що в неї життя добре склалося, вона не винна.

Ну, вийшло так, що розійшлися. Не вони перші, як і не вони останні, хто потрапив в таку ситуацію. Але це зовсім не означає, що можна рвати всі відносини і нічого не робити для дитини. Ці аліменти можна просто відкладати синові на навчання. Підросте дитина, і ці гроші їй дуже знадобляться.

Але син залишається непохитним. А у мене душа розривається, коли внук запитує, чому тато до нього перестав приходити. Що я повинна відповідати дитині в такому випадку?! Дружина стала колишньою, але дитина – це ж назавжди.

На відміну від сина, я з внуком бачуся щотижня. Купую те, на що мені вистачає грошей і не бачу жодних проблем. Як мені помирити сина з внуком, дуже хочу, щоб у них нарешті все налагодилося?

Фото ілюстративне – psyhosoma.

facebook