fbpx

Я завжди мріяла вийти заміж за заможного чоловіка, не хотіла жити бідно, як моя мама. І знайшла такого. Багато років мій чоловік дуже добре заробляв, купив мені авто, але коли давав гроші, то я мала йому звітувати за кожну копійку. Я навіть нігті стала фарбувати жінкам в себе вдома, щоб самій щось заробити, та Олегові не подобалося, що до нас ходять чужі люди. А потім його звільнили і я стала заробляти більше. Тоді й ми зажили зовсім по-іншому

Я завжди мріяла вийти заміж за багатого чоловіка. Дивилася на мою бідну матір, яка ледве зводила кінці з кінцями з моїм вітчимом, якого потрібно було ще просити, щоб він ходив на роботу, щоб якусь копійку додому принести. Тому я не робила наголос на навчанні, збиралася з друзями на різний відпочинок. Це і ресторани, і нічні клуби, і турбази.

А згодом наша найбільша щаслива подруга виходила заміж за багатого чоловіка, а на весіллі були хороші варіанти його заможних друзів. Так я і познайомилася зі своїм чоловіком Олегом.

Хоча у Олега і не свій особистий бізнес, але він займав високу посаду на великій фірмі, яка займалася будівництвом. А я тоді була красива та молода. Олег одного разу вже був одружений, добре що дітей не мав.

Нерозумна я тоді була, адже мій наречений за мною не так вже й доглядав щиро, як це потрібно було, якщо людина щиро кохає тебе. Просто сприйняв мене як його майбутню господиню в своєму домі і матір його дітей, запропонував мені вийти за нього заміж, я і відразу погодилася.

Спочатку мені здавалося життя казкою, коли з ним на курорти за кордон їздила, а потім у нас з’явилися діти і я стала сидіти з ними вдома, а чоловік гуляв самостійно, благо що грошей тоді було багато.

Поки я сиділа вдома, вирішила освоїти якусь професію. Чоловік був проти, але все ж я вибрала таку – жіночу: навчилася робити професійний манікюр, складні зачіски на довгому волоссі. Додому приходили клієнтки, при чоловікові я їх всіх називала подругами, але йому їх візити не подобалися, адже він знає моїх справжніх подруг. За це я частенько вислуховувала, мовляв за неправду і за те, що приводжу в будинок чужих людей.

Як не дивно, моя улюблена пора було, коли він йшов кудись і його не було вдома пару днів. Тоді я могла і трохи заробити грошей з клієнток собі на кишеню, адже мій багатий чоловік давав мені гроші тільки під звітність. Багатий, але зовсім не щедрий.

Зате в Олега є велика квартира і машина, навіть у мене: зручний мінівен, для того, щоб дітей возити. Але якщо вдуматися – це все золота клітка, потрібна і мені, і дітям.

Так ми жили чимало років.

Але тепер багато що змінилося. Рік тому мій чоловік занедужав. Поки він був у стаціонарі, йому на роботі знайшли заміну, а чоловіка взагалі хотіли звільнити, але пошкодували, понизили за посадою – пошкодували сім’янина. А на цій посаді треба багато ходити по об’єктах, а він вже не може, з паличкою поки ходить, ну який з нього працівник?

Ось тоді я і вийшла на роботу, а чоловік вже і не був проти. Сестра подружки взяла мене в свій салон краси з гарною оплатою, адже я старанна жінка і відповідальна людина. Ще й підробіток беру – на дому у клієнток красу наводжу. А ось у чоловіка в цьому році стало ще гірше справи – його звільнили!

Ось так! Поки тихо сидить і скаржиться в кутку, шукає роботу, а я ходжу і посміхаюся. Хочеться тепер як він – жити собі на радість, щоб зрозумів, як нам тоді було. Але більше мені хочеться розлучитися. А що? Тепер я утримую всю сім’ю, маю право. А він нехай починає все з нуля. Мені хочеться відплатити за все минуле.

Або краще знайти в собі сили забути все це і зберегти сім’ю, хоча я вже не кохаю Олега? Може він тепер змінитися і все зрозуміє, як мені тоді було? А якщо знову гарно в житті влаштується і почне все спочатку? Не знаю, як правильно вчинити, щоб стати врешті щасливою.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

You cannot copy content of this page