Я з тих заробітчанок, які вважають своїм обов’язком допомагати дітям, заради них я і поїхала. Мені одній багато не треба, я давно вдова, квартира своя у мене була, нехай без супер ремонтів, але все ж.
Діти у мене дорослі, живуть окремо. Старша донька дуже вдало вийшла заміж, чоловік її усім забезпечує, живуть вони у власному будинку, мають авто. Синочок у них один підростає. Анна ні в чому не потребує, вона і на роботу ходить не для заробітку, бо зарплата у неї невисока, а так, щоб між люди вийти. Одним словом, попала моя старша донька в добро.
А от молодшій, Оксані, так не пощастило. Живе вона в будинку разом з свекрами, їм там виділили дві окремі кімнати, але кухня у них спільна, дочка часто скаржиться, що свекруха її картає за те, що вона погана господиня. Я сама знаю по собі, що таке жити з свекрухою, десять років в свій час жила, наїлася того хліба, то ж доньку дуже розумію.
Тому я вирішила так – якщо у старшої і так все є, то треба допомагати молодшій, хто ж її підтримає як не рідна мама. Перші п’ять років я гроші взагалі не витрачала, збирала кожен євро, аби купити квартиру. Я сюрприз дочці хотіла зробити, Оксана очам не повірила, коли я приїхала додому і вручила їй ключі від квартири. Житло і район я сама вибирала, так щоб зручно дітям до школи було ходити, бо ж в Оксани троє дітей.
Квартиру я вибрала трикімнатну, не в новобудові, але вона мала цілком пристойний вигляд. Та Оксана хотіла ремонт, довелося мені ще рік попрацювати, щоб їй допомогти ремонт там зробити і меблі поміняти на сучасніші.
Відтоді так і повелося, я заробляю 800 євро, з них 500 щомісяця відправляю Оксані, собі залишаю 200, а 50 передаю старшій доньці, Анні, щоб вона не говорила, що мама про неї забула.
Та я помітила, що відколи я в Італії, стосунки між моїми дочками значно погіршилися, вони не спілкуються зовсім, навіть не знають, як справи одна в одної. Питаю Оксану як Анна, а вона мені каже – а звідки я знаю, дзвоніть до неї. Така ж історія і з Анною, яка і сном не відає як живе сестра, вони живуть в одному місті і навіть не передзвонюються.
Для мене це дуже дивно, не можу зрозуміти, що так віддалило сестер одна від одної. Може я в чомусь винна?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
