fbpx
Життєві історії
Я вирішила, що спочатку я свій будинок до ладу приведу, щоб мала куди повернутися, а потім, якщо залишаться кошти, допоможу дітям. І це їм не сподобалося, вони не розуміють, навіщо мені такий великий будинок одній, в той час, як вони туляться в однокімнатних квартирах. До мене в село ніхто з них переїжджати не хоче, тому вони вважають ремонт будинку марною тратою грошей

Мої діти мене дуже розчарували, бо показали своє справжнє відношення до мене, я від них такого не чекала.

Я спеціально приїхала з Іспанії додому, всього на 10 днів, щоб з дітьми на Святвечір побути, а вони не прийшли до мене, знайшли більш важливі справи.

Ввечері 6-го січня я накрила стіл, приготувала всі 12 страв, поглядала то на годинник, то на телефон, але жодної звісточки від дітей не було.

І старший син Олексій, і донька Оксана обіцяли, що прийдуть разом з своїми сім’ями до мене, але передумали.

В восьмій годині вечора я зрозуміла, що ніхто до мене не прийде, і я розплакалася.

А я приготувала і дітям, і внукам подарунки – доньці і сину поклала в конверт по 500 євро, а внукам по 50, і також накупила різних смаколиків для них.

Я ж заради них я приїхала з-за кордону, щоб в цей святковий час побути з рідними людьми.

В Іспанії я вже 14 років, за цей час обом дітям купила по квартирі

А вони замість того, щоб дякую сказати, почали скаржитися, що одна кімната це мало, тепер треба думати про придбання просторішого житла.

Зрозуміло, про їхнє розширення мала подбати я.

Але я вирішила інакше – спочатку я свій будинок до ладу приведу, щоб мала куди повернутися, бо не раз чула розповіді заробітчанок, які все віддавали дітям, а потім залишилися при своїх інтересах.

Я вирішила подбати і про себе, а потім, якщо залишаться кошти, допоможу дітям.

Але коштів не залишається, бо ремонт будинку плавно переріс в перебудову, і вже три роки я вкладаю в будову і ремонт.

Дітям це не сподобалося, вони не розуміють, навіщо мені такий великий будинок одній, в той час, як вони туляться в однокімнатних квартирах.

До мене в село ніхто з них переїжджати не хоче, тому вони вважають ремонт будинку марною тратою грошей.

Не зважаючи на їхнє обурення, і син, і донька пообіцяли, що прийдуть до мене 6-го січня, але не прийшли, хоча я готувалася, стіл накрила.

Я зателефонувала синові, питаю, де вони, а він каже – мамо, пробач, теща в гості приїхала, нас не буде, завтра заїдемо.

А донька взагалі від мене слухавку не взяла, а перетелефонувала аж 7-го ввечері, сказала, що до неї друзі в гості прийшли.

Сказати, що я засмучена, це нічого не сказати, не розумію, за що діти так зі мною?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page