Я вирішила не їздити додому, бо дітям від мене лише грошей завжди треба. Я їм зателефонувала, і повідомила, що житло хочу купити. Вони дуже здивувалися, коли дізналися де і кому я хочу житло придбати, і сказали, що справжня мама так би ніколи не вчинила

Дітей у мене троє, і всі вже давно дорослі, мають власні сім’ї. Моя думка така – за дорослих дітей я вже не відповідаю, нехай самі про себе думають.

На заробітки я поїхала ще 23 роки тому, коли мій молодший син якраз школу закінчив, а дві старші доньки вже навіть заміж вийшли, то ж я собі подумала, що вдома мене вже більше нічого не тримає, і поїхала в Італію.

З чоловіком я теж давно розлучена, він сам пішов від нас, залишивши мене з маленькими дітьми саму. І мені довелося дуже багато всього пережити, поки я дітей до пуття довела.

Тому Італія видавалася мені відпочинком – сидиш собі весь день біля якоїсь літньої італійки чи італійця, а тобі за це щомісяця 1000 євро дають. Я про таке навіть і не мріяла, бо таких грошей зроду не бачила.

Дітям моїм теж гроші були дуже потрібні, то ж вони з радістю приймали від мене щомісяця 300 євро (так я ділила на них трьох свою тисячу).

Так тривало багато років, а потім я зрозуміла, що я на заробітках вже доволі довго, а для себе абсолютно нічого не відклала. І у випадку чого, я навіть не маю як і з чим повертатися додому.

І тоді я стала складати гроші для себе, подумала, що за 4-5 років я зможу зібрати собі на квартиру.

Діти відразу це помітили, і стали помітно нервувати. Телефонували мені, і прямо казали, що їм гроші потрібні, то на одне, то на інше.

Коли вони зрозуміли, що грошовий потік закінчився, вони на мене образилися, і перестали зі мною спілкуватися зовсім.

А мені це було на руку, я стала собі збирати гроші. За 10 років у мене вийшла кругленька сума, вистачило на чудовий будинок за містом.

Я дітям про це телефоном повідомила, що хочу житло придбати. І доньки, і син відразу зраділи, бо кожен відразу собі подумав, що то для нього будинок.

Та коли я повідомила, що житло це я для себе придбала, вони мені сказали, що я не мама, бо справжня мама так би ніколи не вчинила, мовляв, навіщо мені одній такі хороми?

Тепер я розумію, що купивши собі цей будинок, я сама зробила дітей своїми ворогами.

Не знаю, чи правильно все це? Але, по-суті, що я зробила не так? Я ж просто подбала про себе, адже я сама заробила ці гроші.

Як тепер бути? Чи вартий будинок розриву стосунків з дітьми?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page