fbpx
Breaking News
— Оце, сину, — сyворо мовив батько, — ми з матір’ю посовітувались і рішили: не пара вона тобі. Не бepи. Он краще сycідську Нелю взяв би. Гарна дівчина. І дім є, і гроші гарні получає. Кoли син привів додому невicтку, вони не пустили у хату. Підійшов міський автобус. У чому були, в тому й поїхали на залізничний вокзал. Батько з матір’ю пеpeжuвали: «Що ж ми наpoбuли?! Хiба могли знати, що тaке cкoїтьcя?!»
Тeща та дружина пеpекoнaли Івана, що ростить він свою дочку, допоки випадково не дізнaвся прaвду. Якось рoзпuвaли на роботі мoгopич, і чoлoвіки, як бaби, плеcкали язuкaми. – Іване, ну ти й дypень, – хихикав механік. – Чи схожа на тебе твоя дитина? Пicля цiєї розмови Іван побіг додому, як poзгнiвaний звiр
В цe вaжко повipити: Молода українка розв’язала загадку, яkу нiхто не міг вирішити 400 років
«Вuбирай, або я, або вoна», – так скaзала Ярославу дpужина. Коxанка скaзала те сaме. Тому Ярослав жiнці скaзав, що кuнув кoхaнкy, а кoхaнцi – що пoтрібно ще тpохи пoчекати
– Не тpеба Михайлові сьoгодні їхaти в мiсто! Мaшина poзiб’ється! Спoчатку всі пoдумали, щo це стаpече маpення бaбусі, та вuйшло все сaме тaк. Вpятувала стаpенька хлoпця
Життєві історії
Я вийшла заміж за чоловіка, в якого на все треба випpошувати гpоші, навіть на продукти. У нього на все – одна відповідь: «Вчися економити, ми на квартиру збираємо»

Я вийшла заміж за чоловіка, в якого на все треба випpошувати гpоші, навіть на продукти. У нього на все – одна відповідь: «Вчися економити, ми на квартиру збираємо»

Коли ми тільки зустрічалися з Грицем, то я й уявити собі не могла, що буду випрошувати у чоловіка гроші на продукти. Джерело

Все починалося чудово. Гриша на побачення приходив завжди з квітами, ні з дорогим букетом (чесно, це б мене дуже бентежило), а зі свіжим простим букетиком і шоколадкою або цукерками. Він запрошував в кафе, яке-небудь маленьке затишне, завжди сам платив. Я була рада, що хлопець пил в очі не пускає.

Ми були дуже молоді і його кар’єра тільки починалася, а його показна щедрість мене дуже б збентежила. Гриша працював простим продавцем-консультантом в мережевому магазині побутової техніки. А я працювала в шкільній бібліотеці.

Читайте також: Через 20 років Едуард повернувся, щоб зробити пропозицію своїй колишній однокласниці Ірині. Та коли справа дійшла до одруження, він пеpедумав

Валентина Семенівна, мати Гриші, прийняла мене зі словами: «Поживемо-побачимо». На якийсь особливий захват з приводу мене я і не розраховувала. Я людина не кoнфліктна, думала якось уживемся.

Весілля позаду, і я переїхала в будинок Грицька і його мами. Ми вирішили відкладати гроші на своє житло. І тут почалося. Моя зарплата йшла на оплату комуналки і проїзд на роботу, ще мені потрібно було купувати продукти.

Природно не вистачало, доводилося просити у Гриші. А він у відповідь: «Вчися економити, ми на квартиру збираємо». Кар’єра чоловіка пішла стрімко вгору, він уже старший менеджер. Зарплата додалася, а я все копійки рахую.

У нас народився Мишко. Свекруха, щоб я не витрачалася на пелюшки і сорочечки, дістала з антресолей Гришині старі. Звідти ж з’явилися іграшки, стільчик для годування і ще багато чого. Хотіли з підвалу коляску принести, але я натиснула на їхнє самолюбство, сусіди побачать, скажуть, що ми жебраки. Зауваження минуло й у Михайла з’явилася нова коляска і новий одяг для прогулянок.

Памперси ми не купували, тільки, якщо йти в лiкарню або взимку на прогулянку. Ми все економили і економили – на мені і дитині. А у Гриші чергове підвищення і нові, годинник, телефон, костюм. А я мрію про нові джинси для прогулянок з сином. Розумію, що це неправильно, але куди мені йти з маленькою дитиною?

Ми купили квартиру і переїхали від свекрухи. Але таке враження, що і вона з нами переїхала. Думала, хоч зараз буду господинею в своїй родині. Але ж ні. У моєму розпорядженні знову тільки моя зарплата. Гриша з мамою закриваються в кімнаті і обговорюють бюджет нашої сім’ї, а я тут ніхто.

Якщо Міші потрібен новий одяг і взуття, то Валентина Семенівна приносить чергову партію старих Гришиних речей. Я в черговий раз доводжу, що над дитиною будуть сміятися, що в такому соромно ходити в наш час. Тільки тоді Гриша дає гроші.

Чоловік їздить на новій машині, а ми з сином на маршрутці. Не гідні. Достойна тільки мама. Як я від цього втомилася. Буває, що у чоловіка прекрасний настрій, після чергового підвищення на роботі (в бізнесі він дуже успішний), купує мені нове вбрання і прикраси, але знову ж таки, щоб піти з ним на важливу зустріч. Бувають у нас відмінні сімейні вечори, це коли свекрухи в місті немає, вона по путівці в санаторії.

Я відкладаю собі заначку, якщо не витримаю зовсім, то хоч на перший час буде. Мені іноді iстерично смішно буває, чоловік водить партнерів в дорогі ресторани, а я вдома печеньки і цукерки рахую, щоб дитині на тиждень вистачило. Кому розповісти, не повірять.

Related Post