fbpx
Життєві історії
Я вважаю, що мій чоловік трохи набрав у вазі, тому намагаюся готувати для нього смачну і корисну їжу, віддаючи перевагу овочам. А в цей час моя свекруха ліпить вареники, запікає м’ясо і люб’язно пригощає мого чоловіка цими наїдками. Йому, звичайно, подобається, але як він має схуднути з таким раціоном

Ми з чоловіком живемо разом вже 6 років, але він постійно їздив на заробітки, тобто в середньому він місяць вдома – місяць там. Я все терпіла, бо дуже хотіла мати власний будинок. У нас росте донечка, то ж особняк з великим подвір’ям був просто моєю мрією.

І коли нарешті ця мрія здійснилася і ми переїхали, на нас чекав сюрприз – мама чоловіка теж захотіла жити з нами. Вона вважала, що має на це право, бо додала певну частину грошей, завдяки чому ми змогли придбати ще й невеликий шматок городу біля будинку.

Спочатку вона приїхала до нас на кілька днів, погостювати. І почала заводити розмову про те, що хотіла б тут залишитися і нам допомагати. Зараз свекруха живе з донькою і внучкою в квартирі. Зрозуміло, що у нас місця більше, та літній людині значно комфортніше жити, що називається, на свіжому повітрі.

Але готові ще не всі кімнати, то ж я попросила трохи зачекати, поки ми доробимо ремонт повністю, а потім, ближче до літа, подумаємо про її переїзд. Але мама чоловіка сприйняла мої слова не зовсім правильно, образилася, зібрала речі і повернулася до себе.

Рано вранці вона поїхала. Мені потім подзвонили всі з її родини, щоб відчитати і дорікнути в тому, що я безсердечна, але я так і не зрозуміла чому. Я ж не відмовила, а просила просто трохи зачекати.

Чоловік теж сказав, що я неправа, бо я не змогла нормально домовитися про все з його мамою. Адже вона нам скільки допомогла, а я її практично виставила.

Після всіх цих докорів, які полилися на мене, я сама поїхала до свекрухи і вмовила її повернутися, адже насправді я завжди її цінувала і поважала. В той же день ми разом приїхали в наш будинок. Оселилася свекруха в кімнаті з недоробленим ремонтом, але ми пообіцяли, що в найближчий час приведемо її до ладу.

Все ніби стало на свої місця, кілька місяців ми жили добре і дружно. Як водиться в таких ситуаціях, ми не поділили кухню. Класика – двом господиням важко вжитися біля одної плити. Я вважаю, що мій чоловік трохи набрав у вазі, тому намагаюся готувати для нього смачну і корисну їжу, віддаючи перевагу овочам.

А в цей час моя свекруха ліпить вареники, запікає м’ясо і люб’язно пригощає мого чоловіка цими наїдками. Йому, звичайно, подобається, але як він має схуднути з таким раціоном?

І ось одного разу, коли я якраз готувала овочі, на кухню зайшла свекруха і почала мені розповідати, що я ніяка господиня, бо чоловіка так годувати не можна. Я пробувала щось пояснити про те, що це наше життя і нам вирішувати, що ми будемо їсти, але діалогу у нас не вийшло.

І знову свекруха образилася, вже кілька днів не розмовляє зі мною. Чоловікові вона розповіла свою версію нашої розмови, і в результаті знову я вийшла винною. Я не знаю, чи зможу ще довго це терпіти. Мене вже навіть не тішить те, що я живу у власному домі, адже повноправною господинею в ньому я не можу себе назвати.

Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.

You cannot copy content of this page