У шкільні роки я взагалі нічим особливим не відрізнялася від дівчаток нашого класу. Я була невисокого зросту, худа з не особливо красивою зовнішністю, але закохалася я в найкрасивішого хлопця нашої школи. У нього була дівчина.
Андрій жив неподалік від нашого будинку, я могла бачити його часто і мріяла про нього. Він мене запросив на свою вечірку на честь того, що в армію збирається. Всі наші однокласники були там. Не знаю чому, але він мене запросив на повільний танець, і ми танцювали всього кілька хвилин, але мені запам’яталися ці хвилини на все життя. Джерело
Поїхав він в армію, а я чомусь чекала його. Так вже вийшло. На відміну від його дівчини, яка ходила по клубах і змінювала залицяльників з блискавичною швидкістю, я рахувала дні, коли Андрій повернеться.
Повернувся!
Того вечора він сидів кyрuв після бiйки з черговим залицяльником своєї дівчини. Побачивши мене, він різко встав і запропонував вийти за нього заміж. Не знаю чому, я навіть не замислюючись сказала йому так!
Зіграли весілля. Я відчувала себе щасливою, навіть незважаючи на те, що чоловік був байдужий до мене. Мене грів спогад про танець, в якому мене кружляв мій Андрій.
Читайте також:БІДНЯК: ІСТОРІЯ, ЯКА БАГАТО ЧОГО НАВЧИТЬ КОЖНОГО ІЗ НАС
Незабаром у нас наpoдився син. Ще через кілька років був вечір випускників. Я не хотіла поїхати і зустрітися з усіма, але довелося. Мені навіть довелося раніше піти туди. Андрій прийшов трохи пізніше з великим букетом квітів. Мені стало не по собі, адже я думала, що він подарує ці квіти своїй колишній подружці.
А він підійшов до мене, поцілував у чоло і прошепотів мені на вухо:
“Я тебе більше всіх люблю і на кого не проміняю!»
