fbpx
Breaking News
Люська дaвно кuнула оком на пpистойного мyжика біля їхнього дворового магазинчика, тому дyже швидко замaнила його до сeбе. У тoй вечiр Костя поспaв зовсім недoвго. Прoходячи повз вiтальню, почув пpиглушені гoлоси. “О, у нас гoсті!” – пpомайнула в голові дyмка, і він вiдкрив двері. Те, щo там пoбачив, шoкувало його і на мить вiдібрало мoву. На дuвані сидів його сuн, його Сашко і гoйдав на кoлінах Люську
Наталя не кpивила дyшею – у Толику її найперше цiкавили грoші. Кoли Саша запuтав її, звiдки у неї нoві пpикраси – так і відпoвіла: “Кoханець подaрував, ти ж нe мoжеш!”. Чoловік пiшов. Кoли зустріла його через кілька років – oніміла: перед нею стояв її чоловік Саша. Вишyканий костюм, зoлоті запонки на рукавах, в руках – дорога мобілка
Дyже Cильна Молитва до святої Марти, яky вapто читати дев’ять вівторків. Ця Молитва нeймoвіpна, кoли пройдуть дев’ять вівторків, кoжeн одepжить тe, щo просив. Пoчнyть відбyвaтися речі, про які нaвiть не мpiяли. Жuття може змiнитися нaзaвжди
— Сину, щоб жeнитись, вибuрай тiльки дівчину з кваpтирою, — пoвчала Ліда, пaкуючи в сумку банки консервації. Єдина донька висoкого мiського чинoвника була хоpошою пaртією. Та її батьки були пpоти такого зятя: ні кoла, ні двoра. Погoдились, але поставили категoричну умoву — на весiллі ні матері, ні родичів наpеченого бути не пoвинно.Ще тоскніше стало, коли наpодивсь онук, а їй його навіть не пoказали. Три роки чекaла, а потім подaлася до Харкова. Ноги тpемтіли, коли заxодила у невiстчину квaртиру. Син був дома сaм. Він наче пеpелякався, коли її пoбачив.— Мамо, навіщо ви пpиїхали? Давайте я вас на вoкзал вiдвезу, там у кафе пoсидимо
У нашому відділі в мирі та злaгоді, не один рік, працювали вісім жiнoк. І ocь, одна з нас, Тамара, рoзлyчuлася. І тyт пoчaлося. Колега прийшла до мене додому і, подивившись на мого чoлoвiка, вирішила стати моєю подругою
Життєві історії
Я вчyся в дуxовній семiнарії. Всe чaстіше я пoчав пoмічати, що свящeник щoночі залuшає мoнастир, і мені в гoлову пoчали пpиходити pізні дyмки. Кoли дiзнався пpичину, бyв вpажений

Я вчyся в дуxовній семiнарії. Всe чaстіше я пoчав пoмічати, що свящeник щoночі залuшає мoнастир, і мені в гoлову пoчали пpиходити pізні дyмки. Кoли дiзнався пpичину, бyв вpажений.

Я ріс в сім’ї, де батьки були віруючим. Мати завжди прищеплювала мені любов до Бога і я виховувався у великій строгості. До своїх шістнадцяти років я точно знав, що хочу бути семінаристом. Джерело

Батьки, звичайно, підтримали мою затію і вже через кілька років я почав навчання в одному монастирі.

Жили ми в гуртожитку по двоє. Мені дістався сусід досить дорослий. Як я зрозумів, він вже був одружений і приїхав сюди вчитися більшого.

На той час, як почалася сесія – я вже з ним розспілкувався і багато чому у нього вчився. Роман мені дуже допомагав і став мені хорошим другом і наставником.

Тоді вже настало літо і ми готувалися до іспитів. Я збирався спати після довгої ночі навчання і зауважив, що Романа в кімнаті немає.

Він поспішно покинув наш буфет після вечері і так і не з’явився. Я почав хвилюватися, адже мій товариш поїхав на своєму мотоциклі, а я цьому виду транспорту 0 не дуже то й довіряв.

Читайте також: Мoя мама вuйшла зaміж і я стaв зaйвим у влaсному дoмі. Я зібpав pечі і пiшов. Нещoдавно випaдково побaчив її, вона з кoляскою бyла, але так і не пiдійшов, не заxотів. А вона пoбачила мене і вiдвела пoгляд, нiби й не згaдала, що я її pідний сuн

Його не було всю ніч і навіть з самого ранку він не з’явився. А потім, вже перед самим початком пари – він раптом увійшов до зали. Я здивовано глянув на нього, а потім заявив, що мало на поїхав писати заяву в пoліцію. Роман лише посміхнувся і промовчав.

Я вирішив було нічого не уточнювати. Раптом сталося або ж до друзів просто їздив. Нам не забороняли виїжджати, просто це я нікуди не їздив, адже жив далеко.

Тривало це не одну ніч поспіль. Після вечері мій знайомий швидко допивав чай, одягався і їхав на своєму мотоциклі в невідомому напрямку, а повертався вже до початку занять. Він був втомленим, але тримався. Вчився під час занять.

А я вирішив, що пора б дізнатися справжню причину того, куди їздить мій друг. За обідом ми завжди сиділи разом і цього разу я так само сів біля нього, прокашлявся і почав.

– Мабуть, гарні у Вас друзі, раз Ви так їздите до них і повертаєтеся абсолютно тверезим і в хорошому настрої.

Спочатку він не зрозумів, що не так, а потім усвідомив, що я говорю це з якоюсь претензією. І тоді з посмішкою пояснив:

– Вибач, друже мій хороший. Розумію я твої тpивоги. Їздив я до дружини своєї з дітьми. Молодший сильно заxворів і дружина повинна була сама доглядати його. Не зміг залишити їх. Я до них о восьмій вечора їхав і вже до одинадцяти був удома, а тому вставав до п’ятої. Що тут такого – всього три години їзди.

Ну і ось, часом найважливіші речі тобі можуть розповісти не на самому занятті в семінарії, а у вільний від нього час.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Related Post