fbpx
Життєві історії
Я вчyся в дуxовній семiнарії. Всe чaстіше я пoчав пoмічати, що свящeник щoночі залuшає мoнастир, і мені в гoлову пoчали пpиходити pізні дyмки. Кoли дiзнався пpичину, бyв вpажений

Я вчyся в дуxовній семiнарії. Всe чaстіше я пoчав пoмічати, що свящeник щoночі залuшає мoнастир, і мені в гoлову пoчали пpиходити pізні дyмки. Кoли дiзнався пpичину, бyв вpажений.

Я ріс в сім’ї, де батьки були віруючим. Мати завжди прищеплювала мені любов до Бога і я виховувався у великій строгості. До своїх шістнадцяти років я точно знав, що хочу бути семінаристом. Джерело

Батьки, звичайно, підтримали мою затію і вже через кілька років я почав навчання в одному монастирі.

Жили ми в гуртожитку по двоє. Мені дістався сусід досить дорослий. Як я зрозумів, він вже був одружений і приїхав сюди вчитися більшого.

На той час, як почалася сесія – я вже з ним розспілкувався і багато чому у нього вчився. Роман мені дуже допомагав і став мені хорошим другом і наставником.

Тоді вже настало літо і ми готувалися до іспитів. Я збирався спати після довгої ночі навчання і зауважив, що Романа в кімнаті немає.

Він поспішно покинув наш буфет після вечері і так і не з’явився. Я почав хвилюватися, адже мій товариш поїхав на своєму мотоциклі, а я цьому виду транспорту 0 не дуже то й довіряв.

Читайте також: Мoя мама вuйшла зaміж і я стaв зaйвим у влaсному дoмі. Я зібpав pечі і пiшов. Нещoдавно випaдково побaчив її, вона з кoляскою бyла, але так і не пiдійшов, не заxотів. А вона пoбачила мене і вiдвела пoгляд, нiби й не згaдала, що я її pідний сuн

Його не було всю ніч і навіть з самого ранку він не з’явився. А потім, вже перед самим початком пари – він раптом увійшов до зали. Я здивовано глянув на нього, а потім заявив, що мало на поїхав писати заяву в пoліцію. Роман лише посміхнувся і промовчав.

Я вирішив було нічого не уточнювати. Раптом сталося або ж до друзів просто їздив. Нам не забороняли виїжджати, просто це я нікуди не їздив, адже жив далеко.

Тривало це не одну ніч поспіль. Після вечері мій знайомий швидко допивав чай, одягався і їхав на своєму мотоциклі в невідомому напрямку, а повертався вже до початку занять. Він був втомленим, але тримався. Вчився під час занять.

А я вирішив, що пора б дізнатися справжню причину того, куди їздить мій друг. За обідом ми завжди сиділи разом і цього разу я так само сів біля нього, прокашлявся і почав.

– Мабуть, гарні у Вас друзі, раз Ви так їздите до них і повертаєтеся абсолютно тверезим і в хорошому настрої.

Спочатку він не зрозумів, що не так, а потім усвідомив, що я говорю це з якоюсь претензією. І тоді з посмішкою пояснив:

– Вибач, друже мій хороший. Розумію я твої тpивоги. Їздив я до дружини своєї з дітьми. Молодший сильно заxворів і дружина повинна була сама доглядати його. Не зміг залишити їх. Я до них о восьмій вечора їхав і вже до одинадцяти був удома, а тому вставав до п’ятої. Що тут такого – всього три години їзди.

Ну і ось, часом найважливіші речі тобі можуть розповісти не на самому занятті в семінарії, а у вільний від нього час.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Related Post

facebook