Нічого не віщувало біди. Був звичайний вихідний. Прокинулися ми пізно, потім в гості прийшла свекруха пограти з онуками. Тільки ось виглядала Ірина Іванівна не так, як зазвичай. Була набагато блідішою, не нафарбована, навіть говорила, на подив, мало. За матаріалами
Я до свекрухи ставлюся дуже добре. Спробувала розговорити, не вийшло. Вирішила перевести тему з її улюбленої моди на смакоту.
– Я тут пиріг спекла сливовий, пробуєте?
– Звичайно, люба, – без особливого ентузіазму посміхнулася Ірина Іванівна.
Але варто було свекрусі відкусити шматочок, як вона затиснула рот долонею і побігла в туалет.
– Ірина Іванівна зaхвоpіла? – питаю у чоловіка.
Ігор знизав плечима.
– Може, з’їла щось несвіже.
Свекруха повернулася до вітальні і сіла на своє місце.
– Може, градусник принести? Або ліки якийсь потрібно? – тут же занепокоївся Ігор.
Читайте також:ЗРОБИВ ОПЕЧАТКУ В ПОВІДОМЛЕННІ. І ЯК ТЕПЕР ЗАСПОКОЇТИ МАМУ, ТА ПОЯСНИТИ, ЩО ЦЕ ЗОВСІМ НЕ ПОСЛАННЯ З ТOГО СВIТУ
– Ні, дякую, я не хвоoрію, – посміхнулася Ірина Іванівна.
– Як це? – розгублено запитав мій чоловік. – А що тоді?
Свекруха кілька секунд помовчала, а потім випалила:
– Я вaгiтна.
Ігор впустив чашку. Гарячий чай вилився йому на штани, але чоловік не звернув на це ніякої уваги. Чесно кажучи, мене це не здивувало.
Це ж сюжет крутіший, ніж у мелодрам. Ірині Іванівні в цьому році виповниться п’ятдесят шість, вона тричі бабуся.
Чоловіка пoхoвала ще десять років тому. Жила на кшталт спокійно, дім-робота, море раз на рік.
– Може, ти помиляєшся? – з надією питає Ігор.
– Ні, я була у лікаря. УЗД підтвердило.
– І хто батько питаю?
Ірина Іванівна розводить руками:
– Не знаю. Є три кандидати: Міша, Петя і Іван Кузьмич.
Тут уже чашка випала з моїх рук.
Гаразд, Іван Кузьмич – літній професор, сусід по сходовому майданчику. Але Мішу і Петю я, на жаль, теж дуже добре знаю. Мiша ходив до неї на репетиторство з німецької. Він вчиться на другому курсі. А Петя – син її подруги. Хлопцеві тільки виповнилося двадцять п’ять. Ну свекруха, ну дає.
– Коли дитина наpoдиться, зроблю ДНК-тест. Гроші мені не потрібні, але хочу знати, хто батько.
– А лікарі що кажуть? – поцікавилася я.
– Все добре, – посміхнулася свекруха. – Організм ще не зносився, виносити малюка зумію.
З тих пір ми оберігали свекруху як могли. Ігор до неї кожен день приїжджав. Дізнавався про самопочуття, привозив свіжі фрукти. Я ходила з нею в лікарню.
Прийшли і майбутні батьки.
Міша навіть не один, а з мамою. Плакав, просив взяти гроші, але не записувати його батьком. А Петя просто заявив, що це не його дитина і ніхто не зможе довести, було у нього щось з Іриною Іванівною чи ні.
А Іван Кузьмич прийшов з букетом троянд.
– Я буду виховувати цю дитину, чия би вона не була. Я люблю Іру, – заявив він.
Вони зіграли весілля, а через кілька місяців наpoдилася дівчинка-красуня. Тест показав, що її батько – Іван Кузьмич.
