Я ніколи б не могла подумати, що мій чоловік, з яким я прожила 17 років, може мені зраджувати, і тим більше, не уявляла, що повідомить мені про це моя свекруха.
З Ігорем ми жили непогано, двоє дітей, донька, 15 років, і син, 13 років.
Маємо власний будинок, невеликий бізнес, який дозволяв нам не бідно жити.
Рік тому саме чоловік наполіг на тому, щоб я з дітьми їхала за кордон до своєї сестри в Польщу.
У Ірини моєї є власний будинок, вона вийшла заміж за поляка, і вже наміцно там вкоренилася.
Ми з дітьми до родички приїхали, вони нам в своєму будинку дозволили жити, дітей моїх в школу визначили, а мені сестра роботу знайшла.
Я не раз радилася з чоловіком, що мені робити: залишатися – не залишатися? Але Ігор завжди стояв на своєму, щоб я залишалася у сестри.
Так ми і жили, але нещодавно мені свекруха зателефонувала, і сказала, що вдома на мене неприємний сюрприз чекає, і щоб я негайно додому поверталася, але нічого про свій приїзд чоловікові не говорила.
Я перепитала лише, наскільки все серйозно?
А вона мені відповіла:
– Якщо хочеш зберегти сім’ю, то роби так, як кажу!
Я сестрі все розповіла, а вона каже – їдь додому, поки літо, а там побачиш.
Про свій приїзд я чоловіка не попереджала, тому, коли прийшла додому, то побачила свого чоловіка в компанії нашої куми Наталі. Вона спокійно мила посуд на нашій кухні.
Я не питала її, що вона робить в мене вдома, коли мене нема, а зробила вигляд, що рада її бачити, навіть шоколадку їй польську подарувала, а тоді сказала, що я втомлена з дороги, і відправила гостю.
Ввечері нам з чоловіком поговорити не вдалося, а зранку він швиденько пішов на роботу.
Проте, тут як тут, прибігла свекруха. Вона поспішила мені відкрити очі на те, що відбувається.
Виявляється, у мого чоловіка з кумою Наталкою роман, і вже не перший рік.
– Ти сама винна, – картала мене свекруха. – Водила постійно цю Наталку додому, а вона і скористалася твоєю довірливістю. Сім’я є сім’я, і нікого туди впускати не треба!
Свекруха радить мені не лишати чоловіка, а боротися за нього. А куму назавжди викреслити з свого життя, навіть на поріг свого дому не пускати.
Наталка була моєю подругою з дитинства. Мені її завжди було шкода, особливо після того, як вона розлучилася з чоловіком, тому і кликала її постійно на всі наші сімейні свята.
Чоловік мій теж завжди добре ставився до куми, але я була впевнена, що це через те, що він теж її шкодує. А воно он як повернулося.
Мені треба прийняти рішення – що робити? Боротися за сім’ю, чи повертатися до сестри в Польщу?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.