fbpx
Життєві історії
Я пробувала поскаржитися на маму тітці, її рідній сестрі. Але вона замість того, щоб мене пошкодувати, сказала: не подобається таке слухати – не слухайте, але тоді й не беріть допомоги від матері – ні грошей, ні продуктів, ні сидіння з дітьми, ні житла

Непрості часи бувають у всіх, а от тепер і у нас з чоловіком вони настали. У нас двоє дітей, я ще в декреті з молодшим сином, а чоловік роботу втратив. Ми шукали якийсь вихід, але нічого кращого, ніж попроситися жити до моєї мами не придумали, хоча я знала, що буде нелегко. Тепер мені щодня доводиться вислуховувати від неї, що ми сидимо у неї на шиї.

Добре, якби вона все це виговорювала лише мені, але ж вона це всім сусідам і знайомим розповідає. Або виходить з квартири і на весь під’їзд починає голосно обурюватися.

– Де б ви були без матері? І ти, і чоловік твій, добре, що хоч я є.

Чоловікові не дуже подобається ситуація, що склалася, з тещею жити для нього не найкращий варіант, але поки у нас виходу немає. Віктор не сидить, хапається за все поспіль, але поки безуспішно. Тиждень тому вийшов у третє місце праці, працює, але поки не зрозуміло, чи надовго це.

Я теж знайшла підробіток – вечорами мию підлогу в офісі, що знаходиться неподалік нашого будинку. Поки я працюю, з дітьми сидить мама і це для мене неабияка допомога.

Мати справді зараз дуже допомагає, але при цьому вона дорікає мені при кожній зручній нагоді, влаштовуючи подібні до сьогоднішнього безкоштовні концерти для сусідів.

Все я роблю неправильно – і чоловіка не того обрала, і дітей даремно народила, і тарілки на сушарку не в той бік ставлю… Та й із моїм чоловіком мама не церемониться, говорить усе, що думає. Той мовчить поки що, але сили теж закінчуються.

Коли я таке бачу, намагаюся швиденько зачинити за собою двері, щоб зупинити словесний потік. Але мама притримує вхідні двері і продовжує тираду, радіючи, що в під’їзді є слухачі.

Ну чому вона так, га? Адже в неї в свій час теж були важкі часи! І їй допомагали рідні, коли вона з батьком розлучилася. І на роботу влаштували, і помешкання знайшли, і речі несли, і продукти. І ніколи не дорікнули… Чому ж вона зараз зі мною так?

Я пробувала поскаржитися на маму тітці, її рідній сестрі. Але вона замість того, щоб мене пошкодувати, сказала: не подобається таке слухати – не слухайте! Але тоді й не беріть допомоги від матері. Просто не приймайте у жодному вигляді – ні грошей, ні продуктів, ні сидіння з дітьми, ні житла. Вирішуйте свої проблеми самі як дорослі люди. Ах, важкий період у вас? Немає грошей? Ну, тоді платіть за допомогу не грошима, а нервами. Все просто. А як ти хотіла — мати вас чотирьох на собі тягтиме, терпітиме в себе в хаті, та ще й мовчати повинна? Усміхатися?

І тітка туди ж… Ну чому вони такі? Адже від труднощів ніхто не застрахований.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page