fbpx
Життєві історії
Я поїхала на заробітки і купила двом молодшим синам по квартирі. Вдома залишився лише мій старший син Михайло, який раптом почав говорити, що його обділили житлом. Я і сама розуміла, що вийшло все якось не дуже гарно, тому заспокоїла сина – мовляв, зароблю ще і куплю тобі квартиру. Я була впевнена, що швидко і без проблем зможу реалізувати свій план, адже я якраз знайшла нову, більш високооплачувану роботу. Але мені не вдалося продовжити візу, я була змушена повернутися додому і не змогла виконати свою обіцянку

Мені 65 років, я прожила гарне, насичене життя, у мене є троє синів, я навіть в Америці встигла пожити певний час. Але зараз я повернулася додому і маю одну проблему – я вже кілька років не бачила свого старшого сина. Він образився на мене і вирішив повністю обірвати спілкування. Всього у мене троє дітей, і з двома молодшими синами подібних проблем немає.

Ця історія тягнеться вже давно. Коли діти трохи підросли, мені вдалося виїхати в США. Краща подруга допомогла мені зробити робочу візу. Я там працювала нянькою. Зарплата була пристойна, тому я користувалася моментом і даремно додому не їздила, берегла гроші.

Таким чином за кілька років мені вдалося накопичити пристойну суму. В цей час мій молодший син переїхав до столиці, знайшов роботу і зняв квартиру. Іван говорив, що йому дуже подобається столичне життя, і що повертатися додому він не збирається. Я подумала і вирішила допомогти своїй дитині – купила йому однокімнатну квартиру в столиці. До того ж, я вирішила, що вкласти гроші в нерухомість – це дуже вдала ідея.

Два інші сини нічого не мали проти – вони лише пораділи за брата, жартували, що тепер будуть частіше їздити до столиці, бо мають де зупинитися. Минуло ще кілька років і середній син теж захотів в столицю. Йому запропонували очолити столичну філію. Відмовитися від пропозиції він, звичайно ж, не міг. Я довго не думала, купила і йому квартиру в тому ж кварталі.

Вдома залишився лише мій старший син Михайло, який раптом почав обурюватися, що його обділили з житлом.

– Чому я живу в старій хрущовці, а вони в столичних новобудовах?

Я і сама розуміла, що вийшло все якось не дуже гарно, тому заспокоїла сина – мовляв, зароблю ще і куплю тобі квартиру.

Я була впевнена, що швидко і без проблем зможу реалізувати свій план, адже я якраз знайшла нову, більш високооплачувану роботу. Але все рухнуло, коли мені не вдалося продовжити візу. Я була змушена повернутися додому.

Живучи на одну пенсію, я не могла виконати свою обіцянку, тому відчувала себе винуватою перед старшим сином. Мені довелося влаштуватися на роботу в рідному місті і відкладати кожну копійку. Природно, процес затягнувся.

А син образився на мене і братів, і припинив спілкування з нами. Невістка теж дорікнула мене в несправедливості. Вона постійно потурала чоловіка, що його брати влаштовані в житті, а він щось не вельми.

Правий він чи ні – життя покаже. Поки все залишається на своїх місцях, і я не втрачаю надій все-таки накопичити гроші на покупку чергової нерухомості. Адже розумію, що всім дітям треба допомагати однаково.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page