Я заробітчанка, вже 16 років в Італії. Додому приїжджаю всього раз на рік, і то ненадовго.

Цього разу я повернулася в Україну на початку червня, планувала бути вдома тижнів 3-4. І за цей час я хотіла купити собі квартиру.

Підходящий варіант я ще в Італії через Інтернет придивилася, так що додому я їхала з твердим наміром придбати собі вибрану квартиру.

Гроші у мене були: основна сума (30 тисяч євро), була вдома, у доньки зберігалася. І ще я з собою привезла зараз 7 тисяч.

Донька моя заміжня, живе з чоловіком і дитиною у власній квартирі, яку я їм на весілля подарувала.

Крім доньки, у мене нікого немає, саме тому я і висилала всі зароблені євро їй.

Наталя знала, що я і собі хочу квартиру купити, щоб мати де жити, коли повернуся. І навіть підтримала цю ідею, сказала, що за гроші я можу не хвилюватися, вона все гарно відкладатиме у сховок.

Але насправді все вийшло трохи не так, як ми домовлялися, бо коли я приїхала додому, то не дорахувалася аж 10 тисяч євро.

Звичайно, я запитала доньку – де гроші?

А вона мені відповіла, що їх ще кілька місяців тому у неї свекруха позичила. А вона відмовити не могла, бо мама чоловіка добре знала про гроші, які вона зберігає для мене.

Виявляється, молодший син свахи потрапив у якусь неприємну фінансову історію, і вона вирішила закрити борги сина.

Такої великої суми у неї самої не було, тому вона і пішла зичити ці гроші до Наталі. Обіцяла, що поверне їх до того, як я додому приїду.

Гроші сваха не повернула, зараз вона лише руками розводить, каже, що нема звідки віддавати.

А навіщо тоді було зичити, якщо не знала, як повертатиме борг? Та ще й без мого дозволу?

Тепер я просто не знаю, що мені робити?

Якась безвихідна ситуація.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.