Я заробітчанка, вже 16 років в Італії. Додому приїжджаю всього раз на рік, і то ненадовго.
Цього разу я повернулася в Україну на початку червня, планувала бути вдома тижнів 3-4. І за цей час я хотіла купити собі квартиру.
Підходящий варіант я ще в Італії через Інтернет придивилася, так що додому я їхала з твердим наміром придбати собі вибрану квартиру.
Гроші у мене були: основна сума (30 тисяч євро), була вдома, у доньки зберігалася. І ще я з собою привезла зараз 7 тисяч.
Донька моя заміжня, живе з чоловіком і дитиною у власній квартирі, яку я їм на весілля подарувала.
Крім доньки, у мене нікого немає, саме тому я і висилала всі зароблені євро їй.
Наталя знала, що я і собі хочу квартиру купити, щоб мати де жити, коли повернуся. І навіть підтримала цю ідею, сказала, що за гроші я можу не хвилюватися, вона все гарно відкладатиме у сховок.
Але насправді все вийшло трохи не так, як ми домовлялися, бо коли я приїхала додому, то не дорахувалася аж 10 тисяч євро.
Звичайно, я запитала доньку – де гроші?
А вона мені відповіла, що їх ще кілька місяців тому у неї свекруха позичила. А вона відмовити не могла, бо мама чоловіка добре знала про гроші, які вона зберігає для мене.
Виявляється, молодший син свахи потрапив у якусь неприємну фінансову історію, і вона вирішила закрити борги сина.
Такої великої суми у неї самої не було, тому вона і пішла зичити ці гроші до Наталі. Обіцяла, що поверне їх до того, як я додому приїду.
Гроші сваха не повернула, зараз вона лише руками розводить, каже, що нема звідки віддавати.
А навіщо тоді було зичити, якщо не знала, як повертатиме борг? Та ще й без мого дозволу?
Тепер я просто не знаю, що мені робити?
Якась безвихідна ситуація.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
