fbpx

Я не розумів, до чого хилить дружина, поки в гості не прийшла теща. Кілька останніх років вона була на заробітках в Італії, і назбирала певну суму. Вона запропонувала нам позичити гроші на житло, але з умовою, що поки я їй не віддам гроші, квартира по документах буде належати їй. Дружина відразу вхопилася за цю пропозицію, а як на мене, це якось дивно – теща буде власницею моєї квартири. Я добре подумав, і відмовився. Дружина образилася на мене, мовляв, я такий шанс знехтував

Рано чи пізно кожна сім’я стикається з проблемою з нерухомістю. Ось і мене це торкнулося, правда через 10 років сімейного життя. Нам з дружиною пощастило, бо після весілля наші батьки скинулися, і купили нам квартиру. Це була звичайна однокімнатна квартира, де ми поступово робили ремонт. У ті роки нам багато і не треба було. Нас двоє, дітей немає, та й краще вже своє невелике житло, ніж чуже або знімне.

Коли з’явилася перший дитина, особливих складнощів не виникало. У перші роки його життя я навіть не замислювався, що не вистачить місця. Та й скільки може зайняти маленька дитина? Кілька квадратних метрів. Хтось може подумати, що йому ніде гуляти. Так для цього вулиця є. Тому я вважаю, що жили ми цілком нормально.

Проблеми почалися після того, як дружина сказала, що чекає другу дитину. Це вже насторожило. Але ми все одно планували двох дітей, тому раділи ситуації, що склалася.

Час минав, дружина народила, діти стали підростати. Тут я реально зрозумів, їх потрібно розділяти. Та й нам стало не особливо комфортно, навіть усамітнитися було важко. Не відправляти ж їх постійно до бабусі з дідусем. Дружина запропонувала подумати про покупку двокімнатної квартири. Але я вирішив, якщо вже якщо міняти житло, краще вибрати трикімнатний варіант. Діти скоро подорослішають, краще кожному виділити окрему кімнату.

Говорити про це легко, а на ділі все виявилося набагато складніше. Вибір стояв довгий і обдуманий. Порівняли ціни. Більш-менш нормальна трійка коштувала в 3 рази дорожче, ніж квартира, в якій ми жили. Нормального капіталу за роки, проведені в шлюбі, зібрати не вдалося. У кого є діти, напевно мене зрозуміють. То одне треба купити, то інше.

Ще й ремонт робили, а дружина майже весь час була в декреті. Та й з нашими зарплатами особливо не розгуляєшся. Ми з дружиною працюємо в школі. Я зрозумів, що залишається два виходи: взяти кредит або їхати на заробітки. Друг якраз кликав мене на роботу в Чехію. Він вже багато років там будує будинки, каже, що допоможе мені з роботою і я зможу швидко заробити на житло.

Але дружина проти, не хоче, щоб я залишав школу, та й самій їй з двома дітьми буде важко. Від кредиту вона теж не в захваті. Сидіти в однокімнатній квартирі теж не вихід.

Я не розумів, до чого хилить дружина, поки в гості не прийшла теща. Кілька останніх років вона була на заробітках в Італії, і назбирала певну суму. Вона запропонувала нам позичити гроші на житло, але з умовою, що поки я їй не віддам гроші, квартира по документах буде належати їй.

Дружина відразу вхопилася за цю пропозицію, а як на мене, це якось дивно – теща буде власницею моєї квартири. Я добре подумав, і відмовився. Дружина образилася на мене, мовляв, я такий шанс знехтував.

А мені здається, що краще поїхати і самому заробити, ніж бути залежним від тещі.

Фото ілюстративне – chto-takoe-lyubov.

You cannot copy content of this page