fbpx
Breaking News
Надія Олексіївна сиділа на кухні і пила холодний чай. Сеpце нило від бoлю, в гоpлі стояв ком, а з очей котилися сльoзи. Сьогодні від неї відмoвився єдиний син. Залишитися нікому не потрібною в 56 років не побажаєш навіть воpогу
Ніна Сергіївна кuнула рідне село і поїхала в місто. Спочатку ходила до дітей в гості, сиділа з онуками, але потім стала помічати, що в її присутності невістки ходять незадоволеними. Тому стала відвідувати їх рідше. Потім захвopiла і зовсім злягла. Хвoра мати не потрібна була синам, але після того, як її не стaло, вони прийшли за спaдщuною
Вчора мій чоловік пішов ночувати до своєї сестри. Посваpилися через квартиру. – Ось якщо ми з тобою рoзлучимося, і доведеться квартиру ділити. Тобі половина і мені половина, так? А нічого, що у мене ще двоє дітей!?
Під час знайомства свекруха сиділа на стільці, як королева на троні, зі зневaгою дивлячись на рідню Людмили. Сашина мама відразу сказала: «Людмило, я тебе прописувати не буду, можеш навіть не розраховувати. І весілля справляти не треба. Навіщо зайві витрати?». Батько Міли вже випuв на той час, гpюкнув сваху по плечу, від чого та аж підскoчила, і каже: «Не пеpеживай, Петрівна, ми ще подивимося, кому пощастило»
Я збpeхала чоловікові, що у нас буде хлопчик. Він пообіцяв купити мені машину, якщо наpoджу сина. Коли Сергій прийшов у пoлoгoвий забирати нас з немовлям, я нiкoли не бачила його таким. Усі дівчата плaкaли
Життєві історії
Я нaрoдила сина у 16, а потім мама попросила більше не приїздити додому. Ми не бачилися 14 років. Я жила в столиці, грошей вічно не вистачало, щоб пересилати в село дитині. Коли я врешті його побачила, цe змiнило мeне назавжди

Сина Максима я нapoдила ще зовсім юною, коли мені було тоді лише 16 років. Мама зам’яла тоді скандал, дозволила мені залишити дитину. Хлопчик нapoдився гарненьким і здоровим, я закінчила ПТУ, поїхала жити до міста, влаштувалася на роботу офіціанткою у невеличке кафе.

Дякую мамі, вона ростила мого сина, а я лише відправляла їм гроші.

Мені весь час здавалося – ще рік, я накопичені фінансову подушку, повернуся в рідне місто і все у нас буде добре. Час летів, грошей вічно не вистачало, я звикла до столиці.

Коли Максиму виповнилося 5 років, мати попросила мене не приїжджати, малюк кличе мамою її. І мої рідкісні набіги в рідні краї можуть травмувати хлопчика.

Читайте також: Салат «Швидше нікуди» («Загадка»)! Улюбленець мого чоловіка! Завжди готує його мені в неділю на сніданок! Жінки, цe буде вaм цiкаво!

Я вийшла заміж за гарного чоловіка, він знав про моє минуле. Пропонував забрати сина до міста, але мама заявила, що Максима вона не віддасть, так прикипіла до нього серцем.

Він в цей час вже в школу ходив. Чоловік не шкодував грошей на перекази та я втішала себе тим, що мої рідні живуть в достатку.

У 17 років Макс закінчив школу і вирішив їхати в місто. Бабуся була категорично проти. Але хлопця було не зупинити.

Він не збирався вступати до ВНЗ, поки не заробить грошей собі на навчання, та й ремонт в бабусиній хаті був потрібний – покрівлю полатати, ганок зацементувати.

Тоді бабуся дала йому адресу ресторану, де працювала нібито дочка її сусідки, мовляв, вона не відмовить. І зателефонувала мені за дві години до появи Максима на порозі ресторану.

Я була шoкована. Рідний син їде в ресторан, де я працюю. Я місця собі не знаходила.

Коли він відчинив двері і посміхнувся, мені здалося, що я перенеслася в минуле – так він був схожий на свого недбайливого батька. Я записала його дані. Максим збрехав, що йому вже 18.

Добре, що ніхто не чув з персоналу, що у нас однакові прізвища, а то ще стали б жартувати з цього приводу. Я не бачила свого сина 14 років, але мимоволі помічала у юнака свою міміку і навіть інтонації в голосі. Я посміхалася йому, а серце розривалося на частини.

Того ж вечора я вирішила звільнитися. Я не знайду в собі сили йому все розповісти. І не зможу працювати з ним в одному приміщенні. Це занадто морально важко.

Подзвонила подрузі Риті, все їй розповіла. Вона мене заспокоювала, але я не могла зупинити сльози. Рита запропонувала рішення: хлопець не буде працювати в ресторані, він влаштується кур’єром в фірму її чоловіка.

А якщо зарекомендує себе, відповідальним, чоловік Рити вирішить, ким він зможе працювати у них.

Я подякувала Риті і сказала, що буду все життя їй вдячна. І навіть готова доплачувати гроші, щоб її чоловік міг виплачувати зарплату Максиму.

Я зателефонувала синові і сказала, що, на жаль, в нашому ресторані він працювати не буде. У трубці – тиша. Напевно, засмутився.

Але я тут же запропонувала йому посаду кур’єра з хорошим окладом. Мовляв, знайомим потрібно толковий хлопець в фірму.

Більше ми з ним не бачилися, Рита завела розмову про те, що хлопчиська всі хвалять, і що він в захваті від міста. Але я попросила не сипати сіль мені на рaни.

Минуле не змінити, він вважає своєю матір’ю жінку, яка насправді йому бабуся. Нехай так і буде, раз з мене мати не вийшла.

А ще я вирішила – буду відкладати гроші на навчання Максима. Не хочу, щоб він провів все своє життя в роз’їздах, як кур’єр або між столиками в ресторані. Нехай його життя буде краще, ніж моє.

Related Post