Цілком успішні люди, працюємо, добре заробляємо, орендуємо житло, подорожуємо, даруємо рідним гарні подарунки, живемо в своє задоволення, наскільки це можливо при нашій зайнятості.
З моїми батьками мій чоловік знайомий більше року. У них хороші відносини. А ось з його батьками я познайомилася лише тиждень тому. Сказати, що я розчарована – нічого не сказати. За матеріалами
Роман максимально довго зволікав з цією зустріччю, але я іноді просилася поїхати з ним. Так, я хотіла познайомитися з його батьками і це нормально. Ми ж плануємо одружитися. Я ще не невістка і ось думаю, а чи варто нею ставати?
Батьки Романа живуть в невеликому райцентрі за 300 км від нас.
Ми накупили подарунків, продуктів, смачненького і багато чого іншого, щоб порадувати батьків і влаштувати невеличке свято для близьких людей. У цьому містечку живе і сестра Романа. Вона заміжня, троє дітей, у чоловіка з роботою туго. Я знаю, що мій чоловік щомісяця допомагає сестрі, закидає на карту гроші, дітям купує одяг, іграшки, в цьому році старшому племіннику оплачував відпочинок в Болгарії. Мені не шкода, це не моя справа.
Ми приїхали ближче до обіду.
Як нормальні люди зустрічають гостей? Правильно, пропонують вмитися, переодягнутися, якщо є необхідність, і запрошують до столу. Нас же біля будинку зустрічала вся рідня Романа. Мені здалося, що прийшов весь райцентр. Для чого? А щоб подивитися “міську кралю, яка звaбuти їх скарб”.
Попереду з дитиною на руках стояла сестра, поруч з нею мама. У мене було враження, що я потрапила в цuгaнcький табір, не вистачало тільки коней у парканів.
Я попросила Романа виїхати на деякий час, щоб присутні розійшлися. Мені не хотілося виходити на ці “театральні підмостки”. Ми поїхали. Роман подзвонив мамі і уточнив, з якого приводу спектакль? “Всі хотіли подивитися!”
Ми повернулися через годину. В будинку були батьки, сестра з сім’єю, кілька родичів і бабусі. Близько двох десятків. Це дурниця в порівнянні з тим що було спочатку.
Але, незважаючи на те, що глядачів мало, передбачувана свекруха все одно влаштувала шоу:
– Ай, синочку мій, а чого ж ти не знайшов собі прuстойну дiвчинку? А навіщо тобі ця пoвiя з штучними гyбами, накaчaними гpyдьми, наклеєними віями і довжелезними нігтями? А дітей вона нам наpoдить? А як вона їх виховувати буде? А будуть вони сиpотами при живій матері. І знай, синочка, що ти повинен зробити вибір сьогодні: Я або Вона?
Я просто очмaніла. Роман, судячи по-всьому, здивувався не менше за мене. Скориставшись моментом я взяла у чоловіка ключі від машини, викинула під паркан з багажника всi подарунки і поїхала.
Дзвінків було багато, трубку не брала.
Роман приїхав вранці. Він вuбaчився за поведінку матері, пояснив, що припускав щось подібне, але такого концерту він однозначно не очікував. Мама не хоче, щоб я одружився. Вона вважає, що я молодий, успішний, зобов’язаний допомагати сестрі “підняти” дітей, а потім вже створювати сім’ю.
– Я вибрав тебе. Ні, я не вибирав. Я просто знаю, що мені потрібна ти, а з мамою з часом відносини налагодяться. Батько на моєму боці. А ось сестри допомагати більше не буду. Головою треба було думати, коли дітей заводили. Я сказав, щоб її чоловік зайнявся пошуками роботи.
А я після цього шoу вже і не знаю як бути? Виходити заміж за Романа або йти від нього? Його мама показала себе з “найкращої” сторони. Але ж вони родичі.
