fbpx
Життєві історії
Я чотири роки працюю з Катериною Василівною в одному кабінеті. Завжди думала, що вона одна, що у неї нікого немає, так шкодувала її всі ці роки. А вчора вона розговорилася. Виявляється в неї є рідний син, дорослий, своїх дітей має. Вона його виховувала одна, дуже важко їй було, весь час та гроші на нього витрачала. А він знайшов дівчину, кинув навчання, і пішов на роботу гроші заробляти, бо вона вже чекала дитину. Тоді Катерина Василівна сказала, що бачити невістку у себе не хоче. І син взяв ту жінку за руку і пішов в чому стояв. Катерина ще людям говорила, що скоро він повернеться, пробачення буде просити, та він не повернувся, а пішов до своєї тещі. З тих пір про Катерину родина невістки й чути не хоче, а Катя вже й сама не рада, що тоді незлюбила ту дівчину

Я навіть не уявляла, що в моєї колежанки на роботі Катерини Василівни є син. Чотири роки з нею в одному кабінеті просиділи, треба ж. А коли вона сьогодні, несподівано, стала розповідати про те, як їй важко було з дитиною в дев’яностих, я так здивувалася. Думала, у неї ні сім’ї, нікого, шкодувала її в глибині душі, а воно ось як в її житті склалося.

Робочий день підійшов до кінця, і з сяючого офісної будівлі натовпом йшли додому бухгалтера, програмісти, менеджери – чоловіки та жінки різного віку, комплекцій і стилів. Люди йшли у напрямку до найближчої зупинки зграйками по декілька чоловік і обговорювали офісні новини.

Сьогодні Катерина Василівна розговорилася, з нею таке рідко буває. Можна сказати, що це винятковий випадок. Вона про себе не розповідає ніколи майже. Та, син у неї є, йому зараз близько тридцяти років, і навіть двоє онуків вже є, якщо не помиляюся.

Катерині Василівні вже за 50. Але вона виглядає добре, стежить за собою, вічно правильно та корисно харчується. Не поправляється, останні років десять, що я її знаю, все така, як була раніше.

З сином своїм Катерина Василівна не спілкується років 10. Само собою, нікому про нього не розповідає. Про що говорити? Хвалитися таким не будеш.

Ростила вона його одна в дев’яності, дуже важко їй було. Чоловік покинув її з дитиною. У неї ні грошей, ні житла, ні допомоги. Катерина з великими труднощами закінчила курси бухгалтерів. А вона пішла, відучилася і несподівано потрапила на непогане місце роботи.

Наскільки я знаю, що в дев’яності бухгалтер – затребувана спеціальність була. Катерина працювала день і ніч, щоб сина виростити. Встала на ноги. Квартиру купила, автомобіль. Сина вивчила в хорошій гімназії, возила на море щороку.

В школі вивчила сина свого сама, допомогла вступити в найкращий навчальний заклад, не безкоштовно. І хлопець-то хороший виріс –  домашній, спокійний, навчався з задоволенням. А на другому курсі закохався в дівчину. Та так, що таке кохання рідко буває. Дівчинка з бідної сім’ї, без освіти, ні кола ні двора. Ну і згодом виявилося, що вона вже чекає дитину, син зібрався одружитися, переводитися на вечірнє навчання, працювати пішов, утримувати сім’ю йому потрібно. Катерина, звичайно, така сумна від того всього була, адже стільки сил і грошей вона у сина вклала – а тут тільки третій курс. Ну, і наговорила майбутній невістці сім мішків гречаної вовни. І синові своєму теж.

Сказала, що дівчина хоче її сина одружити на собі, що спеціально все так спланувала. Що він такий невдячний та нерозумний, а вона – так все мудро продумала. Говорила, що дівчина, цілком ймовірно, налаштована лише на квартиру і гроші, сам він їй, мовляв, зовсім не потрібний. Загалом, понесло її, звичайно, слово за слово.

А син узяв ту дівчину дівчину за руку і пішов, в чому стояв. Місяць або два жили у тещі в двокімнатній квартирі, потім кімнату стали орендувати самі за гроші. Навчання своє він, звичайно, кинув тоді, пішов працювати. Катерина говорила усім, що син прибіжить через місяць, пробачення в неї просити буде.

Але він не прибіг до неї. З дівчиною цієї розписався, дитина народилася, через п’ять років, друга. Син навчається на заочному, в навчальному закладі простіше, ніж той, в який вступив з маминою допомогою, працює. З дружиною живуть непогано. Сильно зірок з неба не хапають в матеріальному плані, житло в кредит взяли. Але з матір’ю своєю так і не помирилися.

Катерина Василівна вже багато років шкодує, що так вийшло у неї з сином. І так і так до них вже підходила, ще коли перша дитина народилася у них, але без толку: син не хоче з нею спілкуватися зовсім, взагалі, ніяк! Не дзвонить багато років, дітей своїх матері не показують. Спілкуються вони лише з тещою. На Катерину Василівну ображені вони дуже, ось такі справи.

Катерина і сумує і ображається на свого сина. Ну невже через ці слова, які вона сказала в гніві, можна зовсім відмовитися від рідної матері.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – talks.su.

You cannot copy content of this page