fbpx

Я була здивована, але моя мама спочатку прийняла зятя дуже добре. Вона навіть виділила для нас найбільшу кімнату в квартирі. Але так тривало недовго. Одного разу вона просто виставила нас з квартири. Так, вночі, ми з дитиною опинилися на вулиці

Коли я чую, як у різних жінок не складаються відносини з свекрухою, розумію, що це не найгірший варіант. Адже я не можу знайти спільної мови з своєю мамою. У нас завжди були досить складні відносини. Я ніколи не відчувала від неї любові і ласки. Вона постійно звинувачувала мене у всіх бідах, вичитувала, намагалася дорікнути.

Коли я виросла, ми взагалі почали спілкуватися, як далекі родичі. Наші відносини остаточно зайшли в глухий кут, але мене це цілком влаштовувало. Незабаром я познайомилася з гарним хлопцем, ми зустрічалися кілька місяців і вирішили одружитися. Я була здивована, але мати прийняла зятя дуже добре. Вона навіть виділила для нас найбільшу кімнату в квартирі. При сторонній людині вона намагалася показати себе з кращого боку, навіть певний час не влаштовувала сцен. Але так тривало не довго.

Коли мама почула, що я чекаю дитину, знову взялася за старе. Спочатку вона просто тріпала мені нерви і всіляко намагалася принизити перед чоловіком. Потім в наших стосунках з’явилося деяке потепління, мама навіть один раз купила одяг для майбутнього онука. Я сподівалася на диво, але воно не трапилося. Коли я народила, дитина постійно плакала, мою матір це дуже сильно виводило з себе. Я жила в постійному стресі, у мене навіть молоко пропало.

Зрештою, ми не витримали і з чоловіком вирішили підійти до матері і поговорити з нею. Але вона не особливо стала нас слухати, а просто виставила з квартири. Сказала, що якщо нас щось не влаштовує, вихід он там. Вночі, з дитиною ми опинилися на вулиці.

Ми переночували у друзів, а вранці мій чоловік знайшов для нас знімне житло. Звичайно було складно, але ми розуміли, що по-іншому жити просто не зможемо. Я почала підробляти вдома, чоловік влаштувався на другу роботу. Півтора року ми про мою матір взагалі нічого не чули. Але недавно мені подзвонила далека родичка і сказала, що мама дуже шкодує про те, що сталося. Їй самотньо доживати свої роки в величезній квартирі, і вона щиро хоче, щоб ми повернулися. А ще, родичка розповіла, що мама хворіє.

Я по своїй душевній доброті набрала маму, але почула не вибачення, а звинувачення. Виявляється, ми самі в усьому винні. Більш того, це я повинна просити у неї прощення … Нічого не змінилося. Мама продовжує бути злою сварливою тіткою, яка вічно чимось незадоволена. Здається, зараз стало ще гірше. Я поставила слухавку.

Я для себе вирішила, що вона – моя мама, тому раз в тиждень я їй телефоную, щоб дізнатися, як у неї здоров’я. Тепер ми спілкуємося по телефону і мені цього цілком достатньо. Мама впевнена, що ми повернемося до неї і будемо жити разом. Однак я проти цього категорично. Все це ми вже проходили. Не думаю, що мама змінилася. А для мене найважливіший мир і спокій в сім’ї. Так, нам з чоловіком і дитиною зараз не легко, але у нас панує мир.

Фото ілюстративне – osenniy-chat.ru

You cannot copy content of this page