fbpx
Життєві історії
Я була вдома, коли до мене прийшла та сама співробітниця мого чоловіка, з якою у нього роман. Спочатку гостя запитала мене, чи впізнаю я її, я чесно відповіла, що ні, не впізнаю. Ця дівчина виявилася молодшою сестрою Олексія, звали її Вікторія. Коли ми з Олексієм зустрічалися, їй було всього 15 років, то ж не дивно, що я її не відразу згадала. Вона сказала, що мій чоловік їй не потрібний і що ми варті один одного

Коли мені було 20 років, я зустрічалася з хлопцем, звали його Олексій. Він був хорошим, добрим, світлим, ми любили один одного, але ця любов у мене пройшла, і я по своїй молодості дуже негарно закінчила ті відносини, за що тепер гризу себе і не можу собі пробачити.

Просто одного разу я зустріла іншого чоловіка і закрутила роман на стороні, а коли Олексій дізнався, я від нього пішла. Так, я не правильно вчинила. З того роману теж нічого не вийшло, про Олексія я згодом забула хоч і розлучилися ми так погано і з моєї вини, я просто пробачила себе і попросила вибачення у Бога. Але я навіть не думала, як мені може все це відгукнутися.

Тепер же повернемося на рік назад. Мені 30 років, я вже кілька років як заміжня. У нас з чоловіком були дуже хороші стосунки, та й я сильно змінилася, я вже давно не та вітряна дівчина, якою була раніше.

Все йшло добре, і тут прямо з нізвідки новина, яка завалила все. У мого чоловіка є інша – колега з роботи. Я ошелешена, купа питань: «Як? Чому? Як так? За що?”. І немає ніяких відповідей, логіка теж не може нічого пояснити.

Відносини в родині у нас були нормальні, тільки під кінець ми з чоловіком якось віддалилися трохи, але таке буває в багатьох сім’ях. Відповідь виявилася простою. До мене прийшла вона, та сама співробітниця мого чоловіка, з якою у нього роман. Це була яскрава красива молода дівчина з блакитними очима і красивою зовнішністю.

Спочатку гостя запитала мене, чи впізнаю я її, я чесно відповіла, що ні, не впізнаю. Ця дівчина виявилася молодшою сестрою Олексія, звали її Вікторія. Коли ми з Олексієм зустрічалися, їй було всього 15 років, то ж не дивно, що я її не відразу згадала.

Віка мені багато розповіла. Виявляється, після нашого розриву з Олексієм він прожив ще рік, а потім його не стало і Віка в усьому звинувачувала мене. Не передати словами, скільки болю і образи було в її очах. Потім вона сказала, що помстилася за все, і я можу забирати свого чоловіка назад, сказала, що саме такого я і заслуговую, подібне тягнеться до подібного. Віка пішла, приголомшивши мене давно забутим минулим, яке повернулося, і зруйнувало моє теперішнє.

Через кілька днів чоловік повернувся додому, з квітами і благаннями пробачити і дати другий шанс, я попросила його піти. Ні, я не тримаю зла на чоловіка, та й чи можу я на нього ображатися? Віка має рацію, я така ж, як і він, і ми один одного варті.

Як сказала мені Віка: «Можна хоч скільки разів прощати себе і скидати з себе провину, але правда завжди залишиться правдою, і наші гріхи залишаться з нами до кінця. Заперечення проступку не означає, що ти його виправила».

Я розумію, що мені потрібно пробачити себе і жити далі не думаючи про минуле. Але зараз, зважаючи на правду, яка відкрилася, я не знаю, як це зробити.

Фото ілюстративне – teamo.

You cannot copy content of this page
facebook