fbpx
Життєві історії
Вже три роки ми з сім’єю відпочивали від свекрухи. Купували путівки і їхали за кордон, щоб не сидіти з нею в одній квартирі. Були щасливими, бо в неї не було закордонного паспорта. А цього літа поїхати за кордон не просто, тому ми вирішили орендувати будинок біля моря десь біля Одеси. Але про наші плани дізналася мати чоловіка швидко і стала вже заздалегідь пакувати речі

Якесь таке відчуття, що маю в усьому слухати і годити мамі свого чоловіка, щоб вона не образилася, випадково, на нас. Ми з чоловіком живемо з його мамою, з якою мені дуже не солодко: голосно говорить постійно, командує, вічно метушитися, незадоволена нічим. Причому не ми у неї живемо, а вона у нас: чотири роки тому розлучилася з вітчимом чоловіка, він попросив піти її зі своєї квартири, ось і доводиться жити нам зараз разом – все ж мама чоловіка, не на вулицю ж виганяти.

Та й я їй вдячна за те, що я змогла вийти на роботу, коли молодшому синові було всього два роки, вона двох онуків тоді нам вигляділа.

Але жити з нею довго в одній квартирі нам теж дуже непросто. У неї дуже багато енергії, яка всіх навколо стомлює. Я, наприклад, відпочиваю від неї на роботі, адже тільки там не чути її гучного голосу. Вихідні – це щось, тому що всі ми на її думку нічого не хочемо робити, лише спати до обіду. Всім треба підніматися, вмиватися і робити зарядку о 7-мій годині ранку. Вона не мовчить ніколи, тільки вночі. Навіть вітчим назвав причину розлучення: втомила, мовляв, її часто буває «занадто багато». Хоча він теж, м’яко сказати, нехороша людина.

Зараз просто хочу розказати суть нашої проблеми.

Вже три роки ми робили собі перерву від свекрухи: брали дітей і їхали на море за кордон під час відпустки. У мами чоловіка немає закордонного паспорта, чому ми були дуже раді, та й їй тоді не хотілося їхати за кордон. Але цей рік вніс свої корективи: відпустка на носі, а кордони закриті, та й взагалі, поки самим не хочеться кудись їхати. Пригледіли ідеальний варіант: хочемо цього літа орендувати будиночок маленький на 2 тижні десь в Одеській області близько до моря. Але моя мета – це відіспатися, почитати в тиші, щоб ніхто не надокучав.

Про нашу ідею дізналася свекруха і вирушила, мовляв – поїду влітку цього року з вами і все тут. Ми з чоловіком аж переглянулися, адже весь задум був саме в цьому – відпочити від неї! Я б ще дітей залишила в місті, мені потрібна повна тиша. Але дітей позбавляти відпустки теж не хочеться, та й сини будуть в основному з татом. А от свекруха точно буде постійно поруч з нами зі своїм криком: «А ну всім підйом! Прокидайтеся, вмивайтеся, одягайтеся, робіть зарядку!». А потім скаже мені допомагати їй з раннім сніданком, обідом і вечерею, тому що кафе – це дорого занадто для нас.

Ми почали придумувати причини, за якими мати чоловіка повинна залишитися в місті, мовляв, за квартирою треба доглянути, квіточки поливати, кота не вийде забирати з собою. Але вона підняла ще більший шум: «Ага, грошей на мене пошкодували? Кімнати на мене там бракуватиме? Можу і на розкладачці поспати на терасі. А за свій відпочинок я сама заплачу, пенсія дозволить. Ні, дорогі діточки, я їду з вами!» Я благаю чоловіка з нею поговорити, він сидить, очима кліпає – шкода йому матері своєї. А мене не шкода? Я і так цілими днями мовчу і слухаюся її.

Вже весна прийшла, скоро літо, потрібно наперед оплатити частину оренду за будинок біля моря, а я вже думаю відмовитися від своєї поїздки. Раз так – нехай сім’я їде зі свекрухою, я тут відпочину сама. Поділилася своїми думками з дітьми, ті засмутилися – ми без тебе теж не поїдемо. Чоловік махнув на всіх рукою – робіть що хочете, тільки маму мою не ображайте, вона теж незадоволена залишилася, та й давно не була вона біля моря. І чоловіка мені шкода. Хотіла свекрусі сказати прямо, що відпочинок запланований спеціально від неї подалі, але промовчала. Що робити тепер, я навіть не знаю. Час ще є, але ніхто не хоче поступатися.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – tsn.

You cannot copy content of this page