fbpx
Життєві історії
Всі ці роки, які я була заміжньою я вважала, що маю дуже хорошу свекруху. Вона дуже нам допомагала, навіть не знаю, як би я з дітками справлялася, якби не вона. А потім чоловік мене залишив, пішов до іншої. Свекруха хвилювалася, як же тепер діти будуть без батька, а вона без своїх онучок. Та коли ми розлучилися, мати мого колишнього чоловіка, сказала щоб ми покинули її житло. З’їхали ми з її квартири десь в серпні, а вперше після цього вона зателефонувала 31 грудня. З Новим роком мене з дітьми привітала. А нещодавно я її зустріла, вона коляску возила з дитям свого сина, навіть в мою сторону не подивилася. А діти мене постійно запитують, коли бабуся прийде

– Весь час, коли я була заміжньою, я була впевнена, що у мене дуже хороша свекруха, я щиро вважала саме так, – розповідає 37-річна Олеся. – Спочатку моя свекруха нам дуже у всьому допомагала. В квартиру свою зайву впустила нас після весілля. А вже коли народилася у нас з чоловіком двійня. Загалом, без свекрухи б я просто не впоралася сама ні дні.

– Я перепрошую. Ти маєш на увазі – колишня твоя свекруха? Ти говориш про саму матір твого колишнього чоловіка?

– Ну так. Звичайно, колишня моя свекруха. З Віктором ми розлучилися ще тоді, коли дітям було по 7 років. Свекруха, чесно кажучи, дуже засмутилася, сумувала і говорила: “як же внучки без батька тепер будуть, як же я без онучок залишуся”. Але там було без варіантів. У мого Віктора вже практично була інша сім’я на той час. І ось що мене дивує: сумувала моя свекруха досить-таки щиро, але як тільки ми поставили офіційний штамп про розлучення – наче й нічого не сталося зовсім. Насамперед виселила нас з дітьми з квартири. Ну, юридично вона, звичайно, мала на це право, квартира її, я до тієї квартири взагалі нічого не маю, жодного права у мене на її майно немає. Але по-людськи це було несправедливо. Я тоді була без роботи, у дітей перший клас був на носі, просила її залишити нас там трохи пожити, дати мені встати самій на ноги, але вона наполягла на своєму – мовляв, квартира мені потрібна, і крапка. Ми переїхали до моєї мами – відтоді так і живемо з нею, вже третій рік.

– Сама не розумію, як так могло статися. Ти казала дуже хороша свекруха, а тут.

– Знаєш, як тільки ми розлучилися – вся любов бабусі в ту ж мить наче повністю зникла. Все, ми стали чужими людьми. Я сама була така здивована – як так можна, як взагалі таке буває? Вони ж виросли у неї на руках! І тут таке. З’їхали ми з її квартири десь в серпні, в перший раз після цього вона зателефонувала 31 грудня! З Новим роком мене з дітьми привітала. Запитала, правда, як справи, як діти, але без особливого інтересу. А потім просто перейшла на смс по великих святах. Ось уже три роки ми так і спілкуємося, плюс аліменти від батька на карту отримуємо регулярно, звичайно. Строго тільки те, що повинні. Ні подарунків, ні зустрічей, ні бажання поспілкуватися з дітьми ні й батька, ні у їхньої бабусі немає.

– А дівчатка як це сприйняли? Як вони відреагували на те, що рідні люди навіть спілкуватися з ними не хочуть?

– Ну, як. Перший час вони постійно мені надокучали, де тато, де бабуся? Коли прийде бабуся, чому вона не дзвонить. А тепер уже її і не пам’ятають. Я тут днями бачила свою колишню свекруху здалеку – ходить з коляскою. У Віктора з його новою дружиною нарешті дитина народилася. Син. Так моя колишня свекруха тепер там днює і ночує, допомагає молодій матері. Знову зразкова бабуся, але вже у них там. Я навіть і не уявляю, як такою людиною можна бути.

Закінчився шлюб сина і відразу закінчилася любов до онуків.

Олеся й досі не може зрозуміти, як так могла вчинити свекруха, вона ж сама мама?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – bloknot-volgodonsk.

You cannot copy content of this page