fbpx
Життєві історії
Все ж, я зважився на цю складну для мене розмову. Я покликав Наталю в кафе, запропонував їй каву, а вона відмовилася і попросила чай. А потім зізналася мені, що теж чекає дитину. Я навіть не знав, як мені реагувати. Про дружину і її цікавий стан я вирішив промовчати

Я одружений вже 10 років. У нас росте донечка, 6 років. З дружиною ми жили, чесно кажучи, так собі. Тому пів року тому я вирішив, що буду розлучатися. Дружині поки нічого не казав, але для себе я вже прийняв рішення.

Саме тоді я познайомився з Наталею. Вона відразу мені дуже сподобалася, я відчував спорідненість душ між нами. Ми почали зустрічатися, таємно, так як я і досі ще не розлучився з дружиною.

І ось, в один прекрасний день моя дружина оголосила мені, що чекає другу дитину. Я був ошелешений такою новиною, адже тепер я розумів, що зобов’язаний залишитися з дружиною. Принаймі, на деякий час. Віра, моя дружина, ніколи не працювала, то ж в 30 років, та ще й з двома дітьми, роботу після декрету знайти їй буде дуже важко.

У мене були дуже змішані почуття, з однієї сторони радість – у мене буде дитина, а з іншої цей факт зобов’язував мене залишатися з дружиною, до якої почуття у мене згасали. Натомість мої почуття до Наталі зростали з кожним днем все більше. Я дуже хвилювався, бо не знав, як сказати Наталі, що я передумав розлучатися.

Та все ж, я зважився на цю складну для мене розмову. Я покликав Наталю в кафе, запропонував їй каву, а вона відмовилася і попросила чай. А потім зізналася мені, що теж чекає дитину. Я навіть не знав, як мені реагувати. Про дружину і її цікавий стан я вирішив промовчати.

Якби мені хтось сказав, що коли-небудь, що дві жінки одночасно, будуть чекати від мене дитину, я б не повірив. Проте, зараз це моя реальність і те, з чим мені треба жити. Дружину я не можу покинути, адже їй без мене буде дуже важко. Наталі теж буде важко, але вона сильна жінка, вона точно справиться з цим усім. Та й вона ніколи від мене нічого не вимагала.

Поки я допомагаю їм обом і вони двоє нічого не знають одна про одну. Але час теж не стоїть на місці і незабаром їм доведеться народжувати, а мені залишатися з однією з них.

Про це знає моя мама і вона також не знає як на це реагувати. Мені частково пощастило в тому плані, що мене народили рано і вона не настільки консервативна, як інші батьки. Проте, простішою ситуацію це ні в якому разі не робить. Вона прекрасно розуміє, що в їх нинішньому стані ні в якому разі не можна говорити про те, що обидві дитини від мене. Однак про те, як подати цю новину після, у неї також немає ідей.

Я розумію, що сам винен, і що було неправильно заводити нові стосунки, не розлучившись з дружиною. Я вперше не знаю, що мені робити. Я боюся сказати правду, бо не знаю, як дружина і Наталя відреагують на неї. Дитину Наталі я планую визнати офіційно своєю, так як я вважаю, що це буде чесно і правильно.

Я заплутався, але розумію, що маю зробити вибір.

Фото ілюстративне – esolang.

facebook