X

Все сталося дуже раптово, але поки приїхала швидка, мій чоловік встиг сказати, щоб я не обділила Олю. Сказав, що дитина ні в чому не винна, і що це його гріх. У нас є заміський будинок, дача, дві квартири, дві машини. Все це належало моєму чоловікові, а тепер перейшло мені, як законній дружині, оскільки ніякого заповіту чоловік не залишив. Та останньою його волею було, щоб я відшукала його доньку

Нещодавно не стало мого чоловіка, і тепер, волею випадку я стала перед непростим вибором.

Ярослав був доволі багатою людиною. У нас є заміський будинок, дача, дві квартири, дві машини.

Все це належало моєму чоловікові, а тепер перейшло мені, як законній дружині, оскільки ніякого заповіту чоловік не залишив.

У нас є єдина донька, але вона зараз живе за кордоном, вчилася в Австрії, і там і заміж вийшла.

Додому приїжджати вона не збирається, бо має доволі забезпечене життя з своїм чоловіком.

А я тепер сиджу і думаю, що мені робити, як правильно поступити?

Справа в тому, що коли ми прожили з чоловіком 15 років, він загуляв, навіть з сім’ї думав піти.

Він сам мені зізнався у тому, що у нього є інша жінка, і що він її дуже любить.

Я тоді неабияк налякалась, бо розуміла, що от-от втрачу все, що я мала.

І знаєте, я пробачила свого чоловіка. Заради дитини, заради збереження сім’ї я зробила вигляд, що нічого не сталося.

Ми намагалися жити, як і раніше, але тут наступне потрясіння – та жінка, з якою мені зраджував чоловік, народила дитину.

Це було серйозним випробуванням. Я не вірила, але дівчинка як дві краплі води була схожа на Ярослава.

І знову чоловік став говорити, що він йде з сім’ї, бо дитина не може рости без батька.

Я тоді, щоб втримати чоловіка біля себе, погодилася віддати тій жінці доволі пристойну суму – 10 тисяч доларів, але з умовою, що вони назавжди забудуть про наше існування.

Після цього ми з чоловіком прожили ще 20 років. Я не знаю, чи шукав він зустрічей з своєю донькою, ми цю тему більше ніколи не піднімали.

І ось тепер його не стало. Все сталося дуже раптово, але поки приїхала швидка, мій чоловік встиг сказати, щоб я не обділила Олю. Сказав, що дитина ні в чому не винна, і що це його гріх.

Що мені тепер робити, я не знаю.

Шукати ту дитину і віддавати їй частину спадщини? Чи жити як жили?

Вже кілька ночей спати не можу, думаю, що мені робити.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

user2:
Related Post