Все сталося дуже раптово, але поки приїхала швидка, мій чоловік встиг сказати, щоб я не обділила Олю. Сказав, що дитина ні в чому не винна, і що це його гріх. У нас є заміський будинок, дача, дві квартири, дві машини. Все це належало моєму чоловікові, а тепер перейшло мені, як законній дружині, оскільки ніякого заповіту чоловік не залишив. Та останньою його волею було, щоб я відшукала його доньку

Нещодавно не стало мого чоловіка, і тепер, волею випадку я стала перед непростим вибором.

Ярослав був доволі багатою людиною. У нас є заміський будинок, дача, дві квартири, дві машини.

Все це належало моєму чоловікові, а тепер перейшло мені, як законній дружині, оскільки ніякого заповіту чоловік не залишив.

У нас є єдина донька, але вона зараз живе за кордоном, вчилася в Австрії, і там і заміж вийшла.

Додому приїжджати вона не збирається, бо має доволі забезпечене життя з своїм чоловіком.

А я тепер сиджу і думаю, що мені робити, як правильно поступити?

Справа в тому, що коли ми прожили з чоловіком 15 років, він загуляв, навіть з сім’ї думав піти.

Він сам мені зізнався у тому, що у нього є інша жінка, і що він її дуже любить.

Я тоді неабияк налякалась, бо розуміла, що от-от втрачу все, що я мала.

І знаєте, я пробачила свого чоловіка. Заради дитини, заради збереження сім’ї я зробила вигляд, що нічого не сталося.

Ми намагалися жити, як і раніше, але тут наступне потрясіння – та жінка, з якою мені зраджував чоловік, народила дитину.

Це було серйозним випробуванням. Я не вірила, але дівчинка як дві краплі води була схожа на Ярослава.

І знову чоловік став говорити, що він йде з сім’ї, бо дитина не може рости без батька.

Я тоді, щоб втримати чоловіка біля себе, погодилася віддати тій жінці доволі пристойну суму – 10 тисяч доларів, але з умовою, що вони назавжди забудуть про наше існування.

Після цього ми з чоловіком прожили ще 20 років. Я не знаю, чи шукав він зустрічей з своєю донькою, ми цю тему більше ніколи не піднімали.

І ось тепер його не стало. Все сталося дуже раптово, але поки приїхала швидка, мій чоловік встиг сказати, щоб я не обділила Олю. Сказав, що дитина ні в чому не винна, і що це його гріх.

Що мені тепер робити, я не знаю.

Шукати ту дитину і віддавати їй частину спадщини? Чи жити як жили?

Вже кілька ночей спати не можу, думаю, що мені робити.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page