fbpx
Без рубрики
Вражена блискавкою. Глорія Поло: Перше повернення

Цей фрагмент – підтверджений доку­ментально випадок з життя колумбійського стоматолога Глорії Поло, що стався у 1995 році, внаслідок чого вона “померла”, тобто кілька днів перебувала в комі. її життя підтримувала тільки спеціальна медична апаратура, і лише завдяки сестрі пані Глорії, яка також за фахом лікар, ця апаратура не була відімкнена передчасно.

Коли пані Глорія перебувала в комі, її душа мандрувала дорогами вічності, щоб згодом, повернувшись до земного життя, спробувати переконати в існуванні вічності тих, котрі не можуть в неї повірити.

Част.1 ЧУДЕСА, ЯКІ ЗДІЙСНИВ БОГ

Част.2 ІНШИЙ АСПЕКТ ПОДІЇ

Перше повернення

Саме тієї миті я почула голос свого чоловіка. Кричав, плакав, голосив усім своїм єством: “Глоріє! Глоріє! Благаю: не покидай мене! Поглянь: ти потрібна своїм дітям! Глоріє, повернися! Не втікай і не полишай нас самих!”

Єдиним поглядом охопила я все. Бачила, як він, закри­вавлений, гірко плакав. Блискавка не вразила його безпо­середньо, але своєю потужною енергією кидала вправо і вліво. Паші тіла підстрибували, наче гумові м’ячики на вологому трампліні. Через це мій чоловік був поранений і закривавлений.

Тієї миті Господь дозволив мені повернутися на землю, хоч я й не хотіла цього. Той спокій, та радість, та краса, якими була оточена моя душа, тримали мене в іншому світі. Але поступово і чимраз швидше почала я опускатися в напрямі свого тіла, що, мертве, лежало на землі… Всі, за винятком тих, Котрі закінчують життя самогубством, відчувають обійми Бога Отця. Тому бачать Його світло і занурюються в Його величезну любов, яка там усе наповнює. Бог Отець обіймає має усіх, бо любить досконалою любов’ю: так виявляє нам свою любов. Але оскільки нікого ні до чого не змушує, часто трапляється так, що ми добровільно обираємо життя без Бога на землі. Бог дозволяє нам самим обирати собі отця, і ми опираємо або любов, яка стає сенсом нашого життя, або брехню, що є причиною гріха і знає тільки пиху та ненависть, поширюючи їх на землі.

Відчувши обійми Бога Отця, душа або залишається з Ним назавжди, або передається дияволові, якого з власної волі вибрала собі за отця в своєму земному житті. Отож, якщо ми на землі вирішуємо жити без Бога, не змушує Він нас зустрічатися з Ним і у вічності.

Але що ж було далі зі мною?… Я бачила, як моє нерухоме і їло лежало на ношах у відділку медичного університету в Боготі. Бачила лікарів, які намагалися відновити роботу мого серця. До цього понад дві години ми з племінником лежали на мокрій землі, оскільки ніхто не наважувався доторкнутися до наших наелектризованих тіл. Тож лише більш ніж через дві години після удару блискавки було розпочато мою реанімацію.

І ось я бачу, як наближається моя душа до мого тіла, як торкається до моєї голови (пані Глорія показує місце доторку)… Тієї ж миті з великою силою на мене перекидається іскра, і вона наче втягує мене в моє власне тіло, що зусібіч іскрить. Біль несамовитий! До того ж не полишає відчуття скутості – так, наче ти втискуєшся в щось замале, затісне для тебе: такий собі дитячий одяг, сплетений з дроту. Це було дуже неприємне відчуття, але вже наступної миті до нього долу­чився нестерпний біль нижньої частини живота. Власне, боліло все тіло, а обпалені місця парували і диміли.

І тут я почула вигуки лікарів: “Опритомніла! Опритомніла!”. Вони раділи, а я знемагала від болю. Мої ноги були обвуглені, тіло було суцільною раною. Якщо те, що від нього зосталося, можна було взагалі назвати тілом.

Далі буде…

Читайте також: НАСКІЛЬКИ ДЕТАЛЬНО ТРЕБА ГОВОРИТИ ПРО СВОЇ ГРІХИ НА СПОВІДІ?

Джерело

 

Related Post

facebook