fbpx
Життєві історії
Внучка тягнеться до мене, а невістці це дуже не подобається. Тепер мені дозволено тільки приходити під час прогулянок, і то не кожен день, щоб «дитина не звикала». Не частіше одного разу на тиждень. Дуже прикро, але невістка вважає, що я не маю права втручатися у виховання дитини

Я бабуся, у мене є внучка, з якою невістка не дозволяє бачитися. А все через те, що я посміла зробити їй зауваження. Мовчати я теж не могла, бо невістка поводить себе дуже неправильно, як на мене.

Я їй кажу, Олено, ти хоч іноді відривайся від телефону, у тебе ж дитина! Поговори з донькою, книжку почитай. А вона мені заявляє: – Світлано Дмитрівно, я розберуся без вас, поради потрібні тоді, коли їх запитують!

Моїй внучці півтора року, дівчинка симпатична, здоровенька, але мене турбує те, що дитина росте, як трава. Невістка Олена начебто робить все, що треба: годує, миє, одягає дочку, і навіть на вулицю виводить регулярно. Але … якось без душі, чи що. Все з величезним небажанням, через силу, з гримасою на обличчі, з постійним невдоволенням, як їй все це набридло.

У Олени постійно в руках телефон з інтернетом, і кожну вільну хвилину вона йде у віртуальну реальність. Що вона там таке читає і з ким спілкується – невідомо. Але дитина від цього явно недоотримує від неї уваги.

Начебто і не рано вона народила, вже під тридцять, дитину хотіла сама. Але таке враження, ніби вже награлася в дочки-матері! Може, чогось іншого чекала від материнства, я не знаю…

Я із задоволенням і радістю займалася б з дитиною сама, але цього мені ніхто не дозволяє. Дівчинка тягнеться до мене, і невістці це дуже не подобається. Як собака на сіні: і сама займатися не хоче, і нікому не дає. Так було від самого початку.

– Носите її на руках постійно, пісні співаєте, вона потім в ліжечку лежати не хоче ні в яку! – заявила мені невістка. – Не чіпайте більше дитину.

Так потрохи мене взагалі відтіснили від внучки. Тепер мені дозволено тільки приходити під час прогулянок, і то не кожен день, щоб «дитина не звикала». Не частіше одного разу на тиждень. Внучка з радісним лепетом летить до мене, Олені це явно не подобається, але вона терпить. Ми з дитиною ліпимо пасочки в пісочниці, катаємося на гірці, на гойдалках, поки невістка сидить на лавочці і дивиться в смартфон.

Я вже намагаюся мовчати, щоб взагалі мене від внучки не відлучили назавжди! Пробувала з сином поговорити. Але він теж, мабуть, не в силі протистояти дружині. Працює багато, втомлюється, підробітків набрав. Додому приходить – дитина вже спить. Що і як відбувається вдень, син не бачить…

Я теж намагаюся мовчати, але іноді трапляються такі ситуації, що терпіти вже не в силах. Як ось, наприклад, останній раз. Ми пішли на прогулянку, я внучці почала віршик розповідати про ведмедика з шишкою, вона підхопила миттю, така молодець! Олені кажу – з нею зараз займатися треба, книжки читати, казки розповідати, вона все підхоплює на льоту. Випустиш час, говорю, в телефоні сидячи, потім не надолужиш!

А вона мені і заявила – мовляв, поради свої залиште при собі! Вони потрібні тоді, коли їх запитують! Я все знаю без вас…

Все-то вона, звичайно, знає, але дитина чомусь видає тільки те, чого навчила її я. Нічого від матері взагалі! І при цьому порад вона не хоче. Ось як до неї донести, що вона неправильно виховує дитину? Мене душа болить, коли я дивлюся на все це. Але розумію,, що якщо я буду багато говорити, внучку взагалі не побачу.

Про це днями попередив мене син. Не знаю, що йому наговорила дружина, але він просив мене не заважати своїми порадами їм виховувати дитину. Ось так, дожилася… Мене це дуже образило, я взагалі не хочу їх бачити. От тільки внучки шкода, хто їй віршики буде розповідати і казочки читати… Ось що мені робити в цій ситуації?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook