fbpx
Життєві історії
Вiн дoбре жuв, дyже зaможно, з жiнкою pоків на 15 стаpшою від ньoго. Він нe дuвився на iнших жiнок — зoвсім, і міг гoдинами pозповідати яка вoна і як йoму з нею пощaстило

Вiн дoбре жuв, дyже зaможно, з жiнкою pоків на 15 стаpшою від ньoго. Він нe дuвився на iнших жiнок — зoвсім, і міг гoдинами pозповідати яка вoна і як йoму з нею пощaстило.

Він добре жив, заможно, з жінкою років на 15 старшою від нього. У них був спільний бізнес, вони були рівноправні партнери, причому бізнес він тягнув на собі, а вона швидше мотивувала його на подвиги. Джерело

Був пещеним молодим котом, любителем театрів, мистецтва, книг, галантним молодим Богом.

До мене він і його дама потрапили з питань бізнесу, я тоді ще закінчувала інститут і займалася арбітражними справами. Суд був довгий і за час суду я встигла дуже добре пізнати чоловіка і його жінку. Це була дуже гармонійна пара, було видно як їм цікаво разом, було видно і любов і іскру, він дивився на неї як на царицю, а вона на нього як на юного Бога.

Я дивилася і милувалася. Він не дивився на інших жінок — від слова зовсім, і міг годинами розповідати яка вона і як йому з нею пощастило.

Вони розповідали що мріють жити в Провансі, завести кота і сад. Вони так описували Францію в якій часто бували, що мені здавалося, що дивлячись на них я відчуваю запах прованських лугів. Потім ми благополучно посудилися і певний час не бачилися. Через пару років мені подзвонила вона і попросилася на консультацію.

Читайте також: Генка лaявся з будь-якого пpиводу. То не встигла йому сорочку попрасувати, то суп пересолила, то гроші не так витратила. Коли Софія наважилася пiти від ненaвисного чоловіка, їй було уже за 40. Коханий Олексій кликав її в інше місто. Соня відправляла великі сyми гpошей на облаштування їх сімейного гніздечка, та залuшилася нi з чuм

Вони приїхали і були такі ж гарні й доглянуті, але з дуже сумними очима.

Він розповів що поки вона відходила від смеpті мами, він познайомився в барі з барменом 18 років і вона вaгітна. Зустрічалися вони кілька разів і кожного разу він був n’яний. Вони хотіли дізнатися як правильно оформити батьківство, як платити aліменти і як бачитися з цим малюком. Вона сказала що пробачила його, що певною мірою сама винна, оскільки рік після смеpті мами їй було не до нього і він відчував себе самотнім. Вона була готова прийняти його малюка (у неї вже був дорослий син) і навіть ростити його готова, якщо юна мама його віддасть.

Він був явно засмучений і мав вигляд кота, який надзюрив в тапки, але як і раніше явно закоханий в неї.

І ось дитина народилася і почалися наші переговори з юною мамою. Мама була неохайною і дешевою (не в сенсі одягу, там все в порядку) дівчиною, яка явно бачила в моїх клієнтах корову з величезним вим’ям молока — тобто збиралася їх явно доїти. Клієнти готові були доїтися, але дозовано доїтися, а мама хотіла доїти їх цілодобово. Ну ми все вирішили і виробили графік доїння і графік «заохочення бачитися з дитиною».

І ми не бачилися ще кілька років-років так десять. Сьогодні біля будівлі суду мене хтось гукнув, я повернулася і побачила чоловіка років сорока п’яти-п’ятдесяти неохайного, якогось недомитого.

Виявилося це він — колишній молодий Бог.

Від нього я дізналася, що він і вона розійшлися, бо його тягнуло бути з сином кожну хвилину і він часто бував в квартирі, яку вони купили відразу після народження дитини мамі і мама почала його пригощати спиртним і кликати в ліжко, про що потім і доповіла жінці з усіма доказами.

Він рoзлучатися не хотів, але вона сказала що «ні його, ні себе поважати не буде і жити з ним не зможе». Майно вони поділили мирно навпіл. Він залишився дуже забезпеченим хлопцем, але криза, партнери — виродки, коротше змарнував він все. З мамою дитини живе важко, працюють вони постійно, живуть як сусіди — розлучитися б, так квартиру ділити невигідно — ціни зараз низькі.

Син росте дуpнем — ну з такою-то мамкою не дивно.

Я стояла і думала: «Куди ж пропав молодий Бог? Який був успішним інтелектуалом, красивим, доглянутим, коли він пoмер? І коли народився цей мужик, який на все скаржиться і всіх ненавидить?»

Я запитала, а де ж вона як склалося її життя?

І почула що «стара після pозлучення емігрувала до Франції, сидить тепер, сволота, в Провансі, кота завела, сад. Я їй дзвонив, але вона попросила її не турбувати. Пoгань»

От якось так.

Сіла я після цієї розмови в машину і подумала «Будь щаслива, цариця в своєму Провансі, будь щаслива і ніколи не приїжджай в місто своєї молодості, бо молодий Бог пoмер».

# Ксенія Полежаєва