fbpx
Життєві історії
Відколи я вийшла заміж, то пішла в невістки жити до свекрухи. Все наче добре було, але в сусідньому будинку живе зовиця з сім’єю. Щодня вони приходять до нас, дивляться телевізор, беруть усе в холодильнику. Зовиця ніколи не прибере і нічого не приготує. Якось я ще вранці приготувала вечерю і пішла на роботу, а коли повернулася і на кухню зайшла, то очам не повірила

Старша сестра мого чоловіка, моя зовиця Людмила вийшла заміж 3 роки тому.

Живуть вони зі своїм чоловіком в сусідньому будинку від нас, в квартирі її чоловіка, є в них маленький син.

А ми з моїм чоловіком Олегом одружилися майже два роки тому.

Олег відразу запропонував мені жити в мами, адже у неї гарна і простора квартира, вона живе сама, там місця вистачить усім.

Я відразу погодилася, але зараз вже шкодую про це, що зробила саме такий вибір.

Ні, зі своєю свекрухою, мамою Олега, я маю гарні стосунки, у нас дуже добрі відносини, ми з нею гарно ладнаємо завжди.

Та й сестра з чоловіком – люди досить таки непогані, але мені їх відношення дуже не подобається.

Коли ми з Олегом одружилися, то вирішили, поки в нас немає свого житла, ми будемо жити в мами чоловіка.

А тим часом самі стали відкладати гроші, щоб взяти згодом власну квартиру в кредит.

Спочатку все йшло добре, ми допомагали мамі платити комуналку, разом купували продукти і всі побутові витрати ділили.

Мама Олега ще працює, вона людина зайнята, теж отримує зарплату і жили ми в відносному достатку, добре було усім.

Та моя зовиця з сім’єю завжди приходить до нас дуже часто, як до себе додому.

Сім’я сестри чоловіка завжди годинами дивляться телевізор, їдять спокійно все, що лежить в холодильнику, користуються нашими речами.

Загалом, вона в себе вдома, я розумію, але ж і ми теж тут живемо, вона могла б поводити себе трішки простіше.

Зовиця вважає, що вона приходить до себе додому, до мами своєї, тому може брати і робити все, що хоче.

Я щось зготую, планую, що в нас є страви на вечір.

А коли приходжу з роботи, то сестра чоловіка, а вона сидить в декреті, спокійно собі наминає нашу вечерю.

А в холодильнику продуктів немає, я ж розраховувала, що їсти є що. Беру і йду в магазин, щось купую, знову беруся і готую, бо скоро чоловік і мама прийдуть з роботи.

Сестра чоловіка часто приходить зі своїм чоловіком та дитиною малою до нас на вечерю, для них це вже звична справа.

Я спочатку не проти була, але ж не так часто.

Маленький син зовиці заходить і в нашу кімнату, щось там риється, перебирає, розкидає речі, адже нічого не розуміє, а вона й слова зайвого не скаже, це ж дитина.

Мати чоловіка теж вважає, що діти в гості приходять до неї, адже це і їх дім, мама теж продукти купує і готує для всіх.

Я навіть не знаю, що робити, хоч бери й замок став на двері в свою кімнату.

Звісно, що я цього не зроблю, адже родичі образяться на мене.

Зараз такі дорогі продукти, ціни виросли на все, ми заробляємо теж небагато.

Чому маємо годувати ще й чужу сім’ю?

Сестра чоловіка не вважає за потрібне щось купувати і готувати, а прямо так і каже, я до мами прийшла.

Чоловік мене розуміє, а от як поговорити зі свекрухою, щоб вона теж зрозуміла мене і не образилася? Я не знаю.

Як тут правильно вчинити, щоб не було образ?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page